Назарко Іриней
НАЗА́РКО Іриней (07. 07. 1905, с. Товстолуг, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 20. 04. 1976, м. Оттава, похов. у м. Мондер, Канада) — церковний діяч УГКЦ, історик. Дійсний член НТШ (1956), УВАН. У 1922 вступив до монастиря ЧСВВ у м-ку Крехів (нині село Жовків. р-ну). Закін. семінарію у м. Кристинопіль (нині Червоноград; обидва — Львів. обл.). 30 листопада 1930 рукопоклад. на священика. Студіював педагогіку у Відні й Іннсбруку (Австрія). Співорганізатор і голова (1932–44) Марій. товариства молоді у Львові, ред. його видань «Вісник Марійського товариства», «Наш приятель». 1941–44 — ігумен Львів. Свято-Онуфріїв. монастиря. Від 1944 — у Німеччині, від 1946 — в Канаді, де редагував василіян. ж. «Світло» (1946–48). У 1951 здобув докторат з філософії в Оттав. університеті. 1949–53 — проф. Оттав. та Монреал. університетів. Від 1953 — в Римі. Ген. консультор Курії ЧСВВ (1953–63), ред. наук. «Записок Чина св. Василія Великого» (1954–67). У 1955–66 — ректор Укр. понтифікац. колегії ім. св. Йосафата у Римі. Після повернення до Канади продовжив місійну і публіцист. діяльність. Автор праць з історії Церкви, проблем християн. виховання. Пр.: За душу молоді. Нью-Йорк, 1950; Клим Смолятич і його послання. Філадельфія, 1952; Святий Володимир Великий. Володар і Хреститель Руси-України (960–1015). Рим, 1954; Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемиський. 1916–1946. Торонто, 1954; Митрополит Андрей Шептицький апостол св. з’єднання. У десяті роковини його смерти. Нью-Йорк, 1955; Київські та Галицькі митрополити: Біогр. нариси (1590–1960). Торонто, 1962; Великі люди: Біогр. сильвети історії й сучасности. Рим, 1964; Царське священство. Рим, 1969.
Рекомендована література
- Пекар А. Пам’яті о. д-ра Іринея Назарка // УІ. 1977. № 1–2;
- Крив’як Б. Назарко Іриней // Укр. журналістика в іменах. Вип. 7. Л., 2000;
- Кость С., Крив’як Б. Отець Іриней Назарко // Нариси з історії зх.-укр. преси першої пол. ХХ ст. (Структура. Ч. 1). Л., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
