Назаров Едуард Васильович

НАЗА́РОВ Едуард Васильович (Назаров Эдуард Васильевич; 23. 11. 1941, Москва — 11. 09. 2016, там само) — російський художник і режисер анімаційних фільмів, сценарист, педагог. Нар. арт. РФ (2012). Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1988). Закін. Моск. вище худож.-пром. училище (1971). Від 1959 — у «Союзмультфільмі»; 1993 спільно з А. Хржановським, Ф. Хитруком та Ю. Норштейном організував школу-студію аніматорів-режисерів «ШАР»; від 2007 — худож. дир. анімац. студії «Пілот»; водночас 1979–2000 викладав на Вищих курсах сценаристів і режисерів (усі — Москва). Спів­автор та ведучий телепроектів «Анімація від А до Я» (1996–98), «Світ анімації, або Анімація світу» (1999–2001). Президент (із Д. Черкаським) міжнар. фестивалю анімац. фільмів «КРОК» (від 1991). Як реж. зняв фільми: «Рівновага страху» (1973), «Бегемотик» (1975), «Принцеса і людожер» (1977), «Полювання» (1979), «Подорож мурахи» (1983), «Про Сидорова Вову» (1985; останні 3 — також художник-постановник), «Колобок» (2012; усі — також автор сценаріїв). Як художник-постановник оформив фільми: «З ким поведешся» (1967), «Вінні-Пух» (1969), «Увага, вовки!» (1970), «Вінні-Пух йде в гості» (1971), «Вінні-Пух і день турбот» (1972), «Острів», «Рівновага страху» (обидва — 1973), «Дарую тобі зірку» (1974), «Ікар і мудреці» (1976); серію «Фонд правових реформ» (1998). Автор сценаріїв до фільмів: «Не скажу», «Неслухняне ведмежа» (обидва — 2006), «Колобок» (2012). Оформляв книги і журнали, серед яких — «Квант», «Веселые картинки», «Мурзилка». Творчість Н. позначена схильністю до сміхового оброблення первіс. худож. матеріалу, тяжінням до ґротеск. анімац. образу. Найпопулярнішим його фільмом став «Жив-був пес» (1982; створ. на основі укр. фольклор. матеріалу) — ґротеск. притча про дружбу як вищу цінність життя.

С. В. Тримбач

завантажити статтю