Назаров Михайло Дмитрович
НАЗА́РОВ Михайло Дмитрович (11. 11. 1909, м. Красноводськ, нині Туркменбаші, Туркменістан — 04. 03. 1999, Москва) — фахівець у галузі проектування турбонасосних агрегатів та конструкцій рідинних ракетних двигунів. Чоловік Л. Назарової. Засл. машинобудівник УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Горьков. індустр. інститут (нині Нижній Новгород, РФ, 1940) та Вищі інж. курси при Моск. вищому тех. училищі (1950). Працював інженером-конструктором на Казан. авіамотор. заводі (РФ, 1940–42) та в ОКБ-456 під керівництвом В. Глушка (м. Хімки Моск. обл.); нач. сектору (1951–59), заст. гол. конструктора КБ рідин. ракет. двигунів (1959–79) у КБ «Південне». Брав участь в організації виробництва рідин. ракет. двигунів розробки В. Глушка, О. Ісаєва, Д. Севрука на ВО «Пд. маш.-буд. завод» (обидва — Дніпропетровськ, нині Дніпро); персонально відповідав за освоєння, завершення відпрацювання та серійне виробництво марш. двигунів для бойових ракет — від Р-1 (8А11), Р-2 (8Ж38) до Р-36 УТТХ (15А18). Керував і брав безпосередню участь у впровадженні у виробництво ракет. двигунів для низки бойових ракет та косміч. ракет-носіїв, зокрема «Зеніт» і «Циклон» (1959–79). Читав спецкурс із конструкції турбонасос. агрегата на фіз.-тех. факультеті Дніпроп. університету.
В. В. Зуєв