НАЗЕ́МНІ ГІД­РО­МЕТЕО́РИ — опади у ви­гляді крапель і кри­сталів, що утворюються на земній поверх­ні або предметах шляхом конденсації чи кри­сталізації водяної пари. Роз­різняють Н. г. у рідкому (роса) та твердому (іній, ожеледь, ожеледиця, зерниста й кри­стал. паморозь) станах. Знач. вплив на Н. г. мають місц. погодні умови та фіз. властивості під­стильної земної поверх­ні. Внаслідок ефектив. ви­промінюва­н­ня в ясну, тиху погоду земна поверх­ня охолоджується, а разом з нею і призем. шар повітря. При знижен­ні температури при­скорюється процес насиче­н­ня повітря вологою, і вона осідає у ви­гляді роси, а за температури повітря нижче 0 °С — у ви­гляді інею. За умови намерза­н­ня пере­охолоджених крапель дощу, мряки або густого туману на земній поверх­ні та предметах утворюється ожеледь. За низьких т-р на охолодженій земній поверх­ні може зʼявлятися шар суціл. льоду. Такий вид Н. г. називають ожеледицею. Паморозь спо­стерігається під час сильних морозів, як правило, при туманах. Н. г. є додатк. джерелом вологи. Проте окремі види твердих Н. г. від­носять до небезпеч. метеорол. явищ, що негативно впливають на режим роботи назем. та авіатранс­порту, ліній звʼязку, призводять до загибелі посівів тощо.