Налейкін Віктор Сергійович
Визначення і загальна характеристика
НАЛЕ́ЙКІН Віктор Сергійович (11. 02. 1953, с. Єршовка, Мордовія, РФ) — спортсмен (паверліфтинг), тренер. Батько і тренер С. Налейкіна. Заслужений майстер спорту України (1995), заслужений тренер України (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017). Закін. Київський інститут фізичної культури (1978). Чемпіон світу (м. Йоганнесбурґ, Пд.-Афр. Респ., 1994; Прага, 1997), Європи (м. Хорсенс, Данія, 1992; м. Вемдінґ, Німеччина, 1993; м. Пітео, Швеція, 1994; Москва, 1995; м. Шіофок, Угорщина, 1996; м. Соткамо, Фінляндія, 1998; м. Сиктивкар, РФ, 2001) та СНД (Москва, 1992). Чемпіон Європи серед ветеранів (Черкаси, 1994; м. Коломия Івано-Фр. обл., 2002; м. Балатонамоді, Угорщина, 2003; м. Тренчин, Словаччина, 2005). Виступав у ваговій категорії 125 кг. Від 1977 — тренер-викл. спортивного товариства «Колос» Київ. обл. ради; від 1984 — тренер з важкої атлетики спорт. клубу Укр. с.-г. академії; від 1989 — тренер з атлет. гімнастики спорт. клубу «Моноліт»; від 1994 — спортсмен-інструктор штат. збірної команди України; від 2003 — тренер-викл. Комплекс. ДЮСШ «Темп»; від 2009 — тренер-викл. Центр. школи вищої спорт. майстерності (усі — Київ); водночас від 2010 — старший тренер штат. команди національної збірної команди України. Серед вихованців — С. Базаєв, Д. Соловйов, О. Соловйов, А. Кримов, О. Шепель, А. Наньєв, В. Карпов, Л. Соловйова.