Наливайко Володимир Борисович
НАЛИВА́ЙКО Володимир Борисович (21. 01. 1946, Харків — 29. 07. 1982, там само) — композитор, музикознавець, педагог. Член СКУ (1975). Закін. Харків. інститут мистецтв (1969, кл. теорії музики; 1970, кл. композиції В. Нахабіна, Д. Клебанова). Відтоді викладав у Сіверськодонец. муз. училищі (Ворошиловгр., нині Луган. обл.). 1972–82 працював концертмейстером у Харків. інституті та училищі культури. У творах Н. — філос. зміст, трагедійна тематика, іронія, пасіонарність муз. висловлювання, надзвичайна інтонац. експресія. Тв.: для симф. оркестру — Симф. (1966–67); для фортепіано і струн. оркестру — Концертино (1965); камерно-інструм. — Квінтет (1972); Скрипк. соната (1970); для фортепіано — цикли «Замальовки», «Пам’яті Мусоргського» (обидва — 1964), «Біла музика» (1965), «Дзвони» (1980), п’єси «Мерехтливі зірки» (1975) та ін.; хори та вокал. ансамблі без супроводу — на сл. В. Хлєбнікова (1971–75), Т. Шевченка (1976); романси та пісні на сл. А. Вознесенського, В. Камінського, Ш. Петефі, Ю. Стадниченка, Ю. Тувіма; вокал. цикли на сл. Г. Гайне, Ф. Тютчева; обробки нар. пісень.
Завантажити статтю
Людина 
