Неуймін Григорій Миколайович
НЕУ́ЙМІН Григорій Миколайович (22. 12. 1885(03. 01. 1886), Тифліс, нині Тбілісі — 17. 12. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) — астроном. Батько Г. Неуйміна. Закін. С.-Петербур. університет (1910). Відтоді з перервами працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР побл. Ленінграда: 1944–46 — директор; 1912–22 та 1925–43 провадив наук. дослідж. у її Симеїз. відділ. (нині Крим. астрофіз. обсерваторія), яким 1925–31 та 1936–43 й керував (1941–43 — в евакуації на тер. Китаб. широт. станції в Узбекистані). Наукові праці Н. у галузі астрономії спостережень. У Симеїзі вперше в СРСР організував системні спостереження астероїдів, відкрив 63 астероїди, 6 нових комет (5 із них виявилися періодичними). Розробив метод врахування членів вищих порядків при обчисленні збурень комет. орбіт. Вивчав змінні зорі, відкрив 13 змін. зір. Досліджував рух комети Неуйміна-2. Виконував також мікрометр. виміри супутників Нептуна та спостереження подвій. зір. Відзнач. преміями Рос. астроном. товариства, медалями Тихоокеан. астроном. товариства. Ім’ям Н. названо малу планету № 951.
Рекомендована література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. К., 1986.
Завантажити статтю
Людина 
