НЕУ́ЙМІН Григорій Микола­йович (22. 12. 1885(03. 01. 1886), Тифліс, нині Тбілісі — 17. 12. 1946, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — астроном. Батько Г. Неуйміна. Закін. С.-Пе­тербур. університет (1910). Від­тоді з пере­рвами працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР побл. Ленін­града: 1944–46 — директор; 1912–22 та 1925–43 провадив наук. дослідж. у її Симеїз. від­діл. (нині Крим. астрофіз. обсерваторія), яким 1925–31 та 1936–43 й керував (1941–43 — в евакуації на тер. Китаб. широт. станції в Узбеки­стані). Наукові праці Н. у галузі астрономії спо­стережень. У Симеїзі вперше в СРСР організував системні спо­стереже­н­ня астероїдів, від­крив 63 астероїди, 6 нових комет (5 із них виявилися періодичними). Роз­робив метод врахува­н­ня членів вищих порядків при обчислен­ні збурень комет. орбіт. Ви­вчав змін­ні зорі, від­крив 13 змін. зір. Досліджував рух комети Неуйміна-2. Виконував також мікрометр. виміри супутників Нептуна та спо­стереже­н­ня по­двій. зір. Від­знач. преміями Рос. астроном. товариства, медалями Тихоокеан. астроном. товариства. Імʼям Н. на­звано малу планету № 951.