Нефелін
НЕФЕЛІ́Н (від грец. νεφέλη — хмара) — мінерал, алюмосилікат натрію та калію каркасної будови. Формула: (Na,К)4[AlSiO4]4. Домішки: Са, Mg, Fe3+ та ін. Сингонія гексагональна. Безбарвний, часто сірий з бурувато-червоним і зеленуватим відтінком. Блиск масний. Твердість 6,0–6,5; густина 2,62. nm = 1,532–1,547; np = 1,529–1,542. Спайність відсутня або недосконала. Злом раковистий або нерівний. Кристали призматичні коротко стовпчасті трапляються рідко. Найчастіше утворює зернисті масивні агрегати, суціл. маси. За походженням переважно магматич. мінерал, досить поширений. Гол. породоутворювал. мінерал лужних порід. Нестійкий, гідротермально заміщується цеолітами, канкренітом, содалітом. Має важливе практ. значення. Використовують як руду на алюміній для одержання соди, у скляній і фарфор. пром-стях. В Україні найбільше поширений у Сх. Приазов’ї в породах Жовтн. лужного масиву, в нефелін. сієнітах (фойяїтах) і маріуполітах; у нефелін-сієніт. і маріуполіт. пегматитах; дайк. нефелін. сієнітах. Значну кількість виявлено у Серед. Придніпров’ї та Дністер.-Бузькому р-ні.