Нефеліновий сієніт
Визначення і загальна характеристика
НЕФЕЛІ́НОВИЙ СІЄНІ́Т — магматична повнокристалічна помірно-лужна гірська порода. Містить 65–70 % калієвих польових шпатів (ортоклаз або мікроклін), бл. 20 % фельдшпатоїдів (нефелін) та 10–15 % кольор. мінералів (переважно лужні піроксени, амфіболи, біотит, лепідомелан). Формування Н. с. пов’язане з процесами глибин. кристалізації магми, збідненої кремневою кислотою; ймовірно також впливали й лужні метасоматичні явища у контакт. зонах інтрузив. масивів, зокрема під дією фельдшпатизувал. гідротермал. розчинів. За хім. складом фельдшпатоїди близькі до польових шпатів, але відрізняються від них значно меншим вмістом кремнезему SiO2. Н. с. світлозабарвлений (яскравість бл. 85,5 %), має зеленуватий, жовтуватий або червонуватий відтінки. Вивітрена поверхня іноді буває блакитною. Твердість 6; густина 2,6. Нестійкість мінералог. складу обумовлює наявність кількох десятків різновидів (фойяїти, луяврити, міаскіти, рисчорити та ін.). Найпоширенішою формою залягання є великі розшаровані масиви (Краснояр. край, Урал, РФ; Пд.-Афр. Респ., Канада, Ґренландія, Бразилія); трапляються як інтрузивні тіла у вигляді лаколітів (у гірському масиві Хібіни на Кольс. п-ові, РФ). В Україні виявлено у Приазов’ї (Октябр., Покрово-Киріїв., Черніг. масиви), Придніпров’ї (Малотерсян. масив), на Поділлі (Проскурів., Антонів. масиви). Н. с. застосовують у керам., скляному, шкіряному, текстил., деревооброб. виробництвах, алюм. промисловості. Їх додають до добрив, що розкислюють ґрунт.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
