Розмір шрифту

A

Нехворощ

НЕ́ХВОРОЩ — село Бердичівського (до липня 2020 — Андрушівського) ра­йону Житомирської області. Під­порядк. Андрушів. міській громаді. Знаходиться на р. Пустоха (побл. сусід. с. Гальчин впадає у Гуйву, бас. Дні­пра), за 10 км від м. Андрушівка та 15 км від залізнич. ст. Чорнорудка. За пере­писом насел. 2001, проживали 1297 осіб; станом на 2018 — 1101 особа; пере­важно українці. У центрі села виявлено залишки городища 10–12 ст. (памʼятка археології місц. значе­н­ня). Тут був укріплений замок. Вперше згадується під на­звою Фороща в акті 1590. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. На поч. 1790-х рр. у писем. джерелах фігурує як королів. містечко, що мало Маґдебур. право, мешканці якого користувалися до­зволом на ярмарк. торги та ін. пільги. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1804–1923 — містечко Житомир. пов.; 1804–1925 — Волин. губ. 1884 від­крито церк.-парафіял. школу. 1886 мешкали 1650, 1897 — 2687, 1906 — 2736 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. До 1923 Н. адміністративно належала до Андрушів. волості. Від­тоді — село. 1923–25 — у складі Житомир., 1925–30 — Бердичів. округ; 1932–37 — Київ., від 1937 — Житомир. обл.; 1923–62, 1965–2020 — Андрушів., 1962–65 та від 2020 — Бердичів. р-нів. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 390 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до грудня 1943 — під нім. окупацією. На фрон­тах 2-ї світової вій­ни воювали 335 воїнів-земляків, з них 147 загинули (встановлено памʼятник). Є 2 брат. могили воїнів-визволителів. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На тер. Андрушів. лісництва — ліс. заказник місц. значе­н­ня Нехворощ (33 га). Памʼятка архітектури місц. значе­н­ня — церква Казанської ікони Божої Матері (2-а пол. 19 ст.). Серед видат. уродженців — літературо­знавець В. Башманівсь­кий; графік, засл. художник УРСР М. Андрійчук, скульптор М. Міщук; учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу Й. Козлов.

Літ.: Гречило А. Б. Герби королівських містечок Романова та Нехворощі, на­дані «Дипломами» 1791–92 рр. // Мат. Всеукр. наук.-краєзн. конф. «Житомирщина крізь призму століть». Ж., 1997; Заєць Т. Історія села Нехворощ // Краю мій, земле моя: Зб. наук. пр. Ж., 2006. Вип. 2; Махорін Г. Л. Андрушівщина: історія і сьогоде­н­ня. Ж., 2011; Гирин В. К. Нехворощ: по­гляд у минуле. [Б. м.], 2018.

Т. А. Кобилінська

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
71913
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
207
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 75
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 8
  • частка переходів (для позиції 9): 426.7% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Нехворощ / Т. А. Кобилінська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-71913.

Nekhvoroshch / T. A. Kobylinska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-71913.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору