Нечаєв Сергій Валентинович

НЕЧА́ЄВ Сергій Валентинович (03. 03. 1932, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 04. 08. 2018, Київ) — геолог, геохімік, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1981), професор (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998), премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1991). Закін. Київський університет (1955). Працював у геол.-розв. експедиціях на Уралі, Забайкаллі, Тянь-Шані; 1962–66 — геолог-консультант рад.-нім. товариства «Вісмут»; 1976–78 — мін-ва мінерал. і водних ресурсів Сомалі; 1978–80 — однойм. мін-ва НДР; 1966–76, 1981–2000 — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ: 1981–94 — зав., 1994–2000 — гол. н. с. відділу мінералогії і геохімії кольор. і рідкіс. металів, водночас 1982–85 — заступник директора з наукової роботи; 2001–09 — провідний науковий співробітник Укр. геол.-розв. інституту (обидва — Київ). Наукові дослідження в галузі рудоутворення та прогнозування руд благород., радіоактив. і рідкіс. металів. Брав участь у відкритті родовища комплекс. літієвих руд з тантало-ніобітами та Майського родовища золота, а також відкрив новий мінерал — потрій. халькогенід золота, телуру та талію, названий на його честь. Обґрунтував найбільший платино-металево-золоторудний Південноафрикансько-Північноєвроп. пояс Землі. Один з укладачів «Карти золотоносності України масштабу 1:1 500 000», «Комплексної металогенічної карти України масштабу 1:500 000» (обидві — 2002), «Прогнозно-металогенічної карти рідкіснометалевого зруденіння Українського щита масштабу 1:500 000» (2005).

Завантажити статтю