Нечаївка

НЕЧА́ЇВКА – село Кропивницького (до липня 2020 — Компаніївського) району Кіровоградської області. 2020 Нечаїв. сільс. раду (підпорядк. села Золотницьке та Криничувате) зараховано до Компаніїв. селищ. громади. Н. знаходиться у верх. течії р. Сугоклія (притока Інгулу, бас. Південного Бугу), за 44 км від обл. центру, 18 км від смт Компаніївка та 51 км від залізнич. ст. Кропивницький. Пл. 3,1 км². За переписом насел. 2001, проживали 640 осіб; станом на 2019 — 535 осіб; переважно українці. Побл. села досліджено декілька курганів скіфо-сармат. періоду й археол. пам’ятку доби пізнього неоліту — комплекс Межові камені (15 пар паралельно розміщених каменів, що тягнуться у напрямі зі Сх. на Зх.). Знайдено артефакти трипіл. і салтів. культур. Село засн. 1772 секунд-майором М. Нечаєвим на місці запороз. зимівників. Потім тривалий час належало поміщикам Жуковським, які 1823 збудували церкву Пресвятої Покрови Божої Матері (1937 зруйновано). У ній 1901–20 ієреєм був Никон (Когутовський), якого 1997 канонізовано УПЦ МП як священномученика. 1859 село стало волос. центром Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. 1879 відкрито церк.-парафіял. школу. 1896 було 127 дворів, мешкали 803 особи. На х. Майєрове побл. Н. 1902 народився письменник Ю. Яновський (на місці батьків. хати — пам’ят. знак; 1972 відкрито Яновського Ю. Літературно-меморіальний музей, побл. якого встановлено погруддя). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У Н. неодноразово бував Н. Махно. 1920–22 на посаді фельдшера працював майбут. письменник, драматург І. Микитенко (на приміщенні дільнич. лікарні — мемор. дошка). Тут він організував самодіял. театр, почав писати перші літ. твори. 1920–22 — у складі Микол., 1922–25 — Одес. губ.; 1923–24 — Єлисаветгр., 1924–30 — Зінов’єв. округ; 1932–37 — Одес., 1937–39 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. 1923 з Компаніїв., Нечаїв. і Лозуват. волостей утвор. Компаніїв. р-н, у межах якого з перервами Н. перебувала до 2020; відтоді — у межах Кропивниц. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до 13 березня 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 387 воїнів-земляків, з них 272 загинули. У брат. могилі похов. 23 рад. воїни-визволителі. Є значні поклади сірих і рожевих гранітів, бутового каменю, жорстви, каоліну, глини та піску. У Н. — заг.-осв. школа, Будинок культури, б-ка. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механіки та приклад. математики О. Горошко, лікар-хірург Ю. Полоус; художник-монументаліст, іконописець М. Ткаченко.

В. С. Загрійчук, С. Ю. Федоренко