Нечай Михайло Потапович
НЕЧА́Й Михайло Потапович (08. 11. 1919, с. Володимирівка Межів. пов. Катериносл. губ., нині Синельників. р-ну Дніпроп. обл. — 19. 01. 1995, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — прозаїк. Член СПУ (1959). Закін. Дніпроп. університет (1941). У 1936–37 — відп. секр. межів. рай. г. «Зірка»; 1941–47 служив політпрацівником на Балтій. та Тихоокеан. флоті; 1948–56 — завідувач відділу с. господарства, 1956–59 — відп. секр. обл. г. «Зоря». Відп. секр. Дніпроп. відділ. СПУ (1960–66). Від 1966 — на творчій роботі. Герої книг Н. — прості люди, чесні, сміливі, мужні, працелюбні, які відстоюють справедливість і правду, мир та доброчесність. Домінантою в емоц. палітрі Н. є любов — до людини, до життя, до природи, до батьківщини та віра в світлу прийдешність. Твор. манері притаманні увага до факту, образність, фольклорність, сповідальність. У перекл. російською мовою опубл. роман-трилогію «Любовь и память» (Москва, 1987), а також кілька повістей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Біля річки Степової: Нариси. Дн., 1957; Вірність: Повість. Дн., 1957; Діти землі: Роман. Дн., 1960; Людина живе любов’ю: Роман. К., 1961; 1963; Небо душі твоєї: Роман. К., 1963; 1969; Пора чарівних снів: Повість. К., 1965; Кров на камені: Повісті. Дн., 1968; Білі лебеді: Роман. Дн., 1970; Східний бастіон: Роман. Дн., 1972; 1979; Слово про майстра: Повість. Дн., 1974; Шумів суворо океан: Роман. Дн., 1982; Тривожні наші дні: Роман. К., 1987; Перша скрипка нашої літератури (Із невиданої книги мемуарів) // Січеслав. 2008. № 1; Людина живе любов’ю: Творча спадщина. Інтерв’ю. Рецензії. Спогади. Дн., 2019.
Рекомендована література
- Дейнега О. Я. Стоїть у селі хатина: [біографія М. Нечая] // Червона зірка. 2005, 16 листоп.;
- Буряк В. Скіфські профілі: З любові й пам’яті про вічне (М. Нечай) // Слово про літературу та письменників Придніпров’я. Дн., 2005;
- Воробець Т. Р. Михайло Потапович Нечай // O, alma mater, зоре світанкова!: Нариси. Дн., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
