Нечай Степан Омелянович

НЕЧА́Й Степан Омелянович (11. 11. 1941, м. Зборів Терноп. обл. — 19. 05. 2003, Тернопіль) — живописець. Чоловік С. Нечай-Сороки. Заслужений художник України (2000). Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній ін­ститут (1972; викл. В. Костецький, А. Пламеницький, В. Шаталін). Від­тоді працював на Терноп. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1973. Персон. — у Тернополі (1991–92, посмертні — 2006, 2011, 2016), Хмельницькому (2012, посмертна). Основна галузь — станк. живопис (темат. картина, пейзаж, порт­рет, натюрморт) у реаліст. стилі.

Тв.: «Червона дванадцятка», «Весна на Поділ­лі» (обидва — 1974), «Листи живим» (1975), «Роз­мова про землю», «І. Брикса» (обидва — 1977), «На трасі газо­проводу “Союз”» (1978), «Чемпіон тундри», «Березові тіні» (обидва — 1979), «Перші жнива» (1980), «Пере­можець соцзмагань» (1981), «Натюрморт із трояндами» (1983), «На Західному напрямку» (1984), «Солдатки», «С. Хомський» (обидва — 1985), «А. Карпенко» (1986), «Діалог» (1988), «Тяжкі колоски» (1989), «Церква у Плугові» (1992), «С. Крушельницька» (1997), «Під Берестечком» (1998), «Остан­ній сніг» (1999); діорами — «Спале­н­ня села» (1986–87, Музей «Молотківська трагедія», с. Молотків Лановец. р-ну Терноп. обл.), «Зборівська битва» (1993–95, Музей «Зборівська битва», м. Зборів, разом із дружиною).

Літ.: Дуда І. Степан Нечай // Тернопіль. 1994. № 2–3; Мистці Тернопільщини: Бібліогр. покажч. Т., 2015.

І. М. Дуда

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю