Нечай Ярослав Іванович
НЕЧА́Й Ярослав Іванович (27. 11. 1941, с. Ріплин Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща — 07. 07. 1998, Львів) — графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член СХУ. 1946 родина переїхала до Терноп. обл. У 1950-х рр. різьбив на дереві, виготовляв ужитк. твори, брав участь у рай. виставках. Закін. відділ проектування інтер’єру і меблів Львів. інституту прикладного та декоративного мистецтва (1969; викл. Д. Крвавич, С. Мельничук, Я. Ульгурський, В. Черкасов). На творчій роботі. Основні галузі — естамп. (станк.) та ілюстрац. (техніки літографія, ліногравюра) графіки, декор.-ужитк. мистецтво. Метафор. мова тяжіла до укр. фольклор. джерел. Майстерно стилізуючи натур. матеріал, досягав оригін. лірич. інтерпретацій нар.-традиц. тем — сцен побуту, укр. історії. У манері виконання наближений до стилістики укр. модернізму, необароко. Деякі роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові ім. Андрея Шептицького.
Додаткові відомості
- Основні твори
- цикл літографій до драм. поеми «В катакомбах» Лесі Українки (1979), літографії — «Вечірня пісня» (1982), «Гаївки», «Гамалія» (обидві — 1985), «Свято весни», «Свято води», «Весняні свята», «Вечірня пісня» (усі — 1987), «Гонта в Умані» (1989), «Ой на горі та й женці жнуть» (1990), «Благословення» (1991).
Рекомендована література
- Графіка львівських художників. 1939–1984: Каталог виставки. Л., 1987;
- Яців Р. Львівська графіка 1945–1990: традиції і новаторство. К., 1992.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
