Нечвоглод Микола Миколайович
НЕЧВОГЛО́Д Микола Миколайович (30. 11. 1934, с. Велика Писарівка, нині смт Охтир. р-ну Сум. обл. — 30. 09. 2020, Київ) — графік, живописець. Чоловік Ф. Калюжної. Заслужений художник України (2013). Мист. премія ім. О. Данченка (2008). Член НСХУ (1984). Навч. приватно у П. Обідня (Велика Писарівка, 1950-і рр.), закін. Київ. полігр. факультет Укр. полігр. інституту (1971; викл. Б. Валуєнко, М. Іванов). Працював у Києві: 1961–85 — художник з реклами; нештат. художник видавництв «Радянський письменник», «Наукова думка», «Здоров’я», «Реклама»; 1967–80, 1985–87 — гол. художник Творчо-вироб. об’єдн. «Художник», 1988 — у графіч. цеху комбінату; на творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1952. Персон. — у Києві (1991, 1995–2001, 2003, 2005, 2010). Осн. техніки: літографія, ліногравюра, сепія, акварель, пастель, сангіна, олія. Портрети, пейзажі Н. відзначаються ліричністю. Деякі твори зберігаються у Сум., Черкас., Кропивн. ХМ. При Великописарів. школі мистецтв 2012 відкрито Картинну галерею Н. (подарував 150 робіт).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Перші черешні» (1983), «Зима під Києвом» (1985), серія «Кара-Даг», «Ай-Петрі» (усі — 1987), «Прикордонними стежками» (1989), «Ворскла весною» (1997), «Ялта зимою» (1998), «Зима в Карпатах» (1999), «Північний Кавказ» (2000), «П. Калнишевський» (2007), «Козацький край» (2009), «Жайворонки в небі» (2010), «Університет ім. Т. Шевченка» (2011); графіка — серії рисунків «Письменники», «Прикордонними стежками» (обидві — 1990-і рр.); акварелі — «Лисяча бухта», «Гора Кошка в Симеїзі» (обидві — 1990), «Осінь у Карпатах», «Ялта зимою» (обидві — 1998), «Північний Кавказ» (2000), «Вітер з моря», «Кавказькі гори», «Берег моря в Євпаторії», «Бухта А. Чехова», «Рання весна у Пущі-Водиці», «Околиці Переяслава-Хмельницького», «Сонячне Закарпаття», «Осінь у Закарпатті», «Тихе подвір’я», «Пасіка у лісі», «На старій Татарці», «Мости в Гідропарку», «Натюрморт із гарбузом»; кольор. ліногравюри — «Орлина сім’я», «На пасіці», «Хімік», «Горобина», «Дари літа», «Лелеки», «Вівці мої, вівці...» (усі — 2000-і рр.).
Рекомендована література
- Микола Нечвоглод: Буклет. К., 1991;
- Волосенко В. Тиха оповідь // КіЖ. 1995, 4 квіт.;
- Ткаченко П. Мелодії кольору // Вітчизна. 1997. № 5–6;
- Шевченко М. Вся дивовижа всесвіту в мені // Селян. правда. 2009, 6 жовт.;
- Л. Б. Творчими стежками (М. Нечвоглоду — 75) // ОМ. 2009. № 4 — 2010. № 1;
- Єфремова В. «Враження юності я зберігаю протягом усього життя...» // Справи сімейні. 2010. № 3;
- Ткаченко П. Етюди з рідного краю // ДУ. 2010, 14 трав.;
- Микола Нечвоглод. Живопис. Рисунок. Естамп. Літографія. С., 2011;
- Невичерпна скарбниця / Інтерв’ю у М. Нечвоглода взяв І. М. Рішняк // Гетьман. 2012. № 2;
- Єфремова В. Землякам від щирого серця... // КіЖ. 2012, 15 черв.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
