Нечеса (Нечес) Павло Федорович
НЕЧЕ́СА (НЕЧЕ́С) Павло Федорович (псевд. — Миргородський; 16. 11. 1891, слобода Черненко Курської губ., Росія — 10. 06. 1969, Київ) — організатор українського радянського кіновиробництва. Під час 1-ї світової війни служив на Чорномор. флоті. 1917 став чл. партії більшовиків, був секр. Миргород. повіт. комітету партії (нині Полтав. обл.), командував загонами, що боролися з антибільшов. повстан. рухом. 1922–23 — заступник директора Ялтин. кінофабрики Всеукр. фотокіноупр., 1923–25 — голова кінопрокату Одес. обл. 1925–28 був дир. Одес. кінофабрики Всеукр. фотокіноупр., де налагодив успішне кіновиробництво, зокрема тут дебютував і поставив 3 перші фільми О. Довженко, який у 1950-х рр. у розмові з франц. кінокритиком Ж. Садулем назвав Н. своїм найкращим вихователем. 1929–36 — директор Київ. кінофабрики. Репрес. 1937. Після звільнення 1940 був нач. виробництва, дир. фільмів на Київ. кіностудії худож. фільмів. Публікувався у ж. «Кіно», зокрема відстоював курс на художню цінність фільмів у ст. «Загроза», «Шляхи і роздоріжжя» (обидві — 1926), «До підсумків партнаради» (1928), «Революція в освітленні», «“Кіноспеціалісти”з Берліна», «Адміністратори в кіно» (обидві — 1929) та ін. У романі «Майстер корабля» Ю. Яновського Н. представлено в образі Директора. Реабіліт. 1954.
Додаткові відомості
- Основні праці
- А радянське кіно все-таки буде! // Крізь кінооб’єктив часу: Спогади ветеранів укр. кіно. К., 1970.
Рекомендована література
- Наші директори // Кіно. 1927. № 9;
- Мусієнко О. О. «Майстер корабля» українського кіно // Кіно-Театр. 2010. № 3(89); Брюховецька Л. Директор кінофабрики // Л. Брюховецька. Перерваний політ. Укр. кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції. К., 2018.