Нечипоренко Іван Григорович
НЕЧИПОРЕ́НКО Іван Григорович (05. 11. 1929, с. Пролетарське, нині Поліське Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. — 15. 03. 2002, м. Богуслав, похов. у м. Боярка Київ. обл.) — художник декоративного ткацтва. Брат С. Нечипоренка. Член НСХУ (1979), НСМНМУ (1990). Заслужений майстер народної творчості України (1997). Премії рад. профспілок (1988), ім. К. Білокур (1996). Золота (1977), срібна (1968) та бронз. (1973, 1978) медалі ВДНГ СРСР та УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Кролевец. технікум худож. промислів (Сум. обл., 1950), Моск. технол. інститут місц. промисловості (1968). Від 1950 працював у Харків. пром. артілі «Зірка», від 1952 — в богуслав. артілі «Перемога» (від 1960 — Богуслав. ф-ка худож. виробів): від 1956 — нач. ткац. цеху, від 1959 — тех. кер. артілі, від 1961 — гол. інж. ф-ки, 1980–92 — твор. майстер. Розробив і впровадив у виробництво нову технологію виготовлення узор. тканин (1955), яку використовували на підприємствах України, Молдови, РФ, Білорусі; удосконалив ткац. верстат. Завдяки діяльності Н. від серед. 1960-х рр. активно розвивався ткац. промисел Богуславщини, що сприяло загал. піднесенню цього твор. напряму на Київщині й визначило його вагоме місце в історії укр. нац. культури. Твори Н. вирізняються декоративністю, своєрід. колоритом, вишуканістю композицій. Учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. виставок від 1959. Персон. — у м. Канів (Черкас. обл., 1981), Києві (1996). Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї укр. нар. декор. мистецтва (Київ), МЕХП (Львів), Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав», Музеї історії Богуславщини, Білоцерків. краєзн. музеї (усі — Київ. обл.), Канів. музеї нар. декор. мистецтва (Черкас. обл.), Рос. етногр. музеї (С.-Петербург).
Додаткові відомості
- Основні твори
- рушники — «Цвіт калини» (1968), «Горлиця» (1983), «Червоні квіти» (1989), «Реп’яшок», «Вогник», «Калачик» (усі — 1990), «Материнські сльози» (1991), «Серпневий» (1992), «Боже, Україну збережи...», «Колоски» (обидва — 1993), «Пророче наш — моя ти доню (Т. Шевченко)» (1994), «Казковий» (1996); скатертини — «Мелодія» (1973), «Лісова казка» (1981), «Святкова» (1990); налавники — «Південні мотиви» (1976), «Лісовий» (1978); портьєри — «Полудень» (1985), «Зимовий світанок», «Солов’ї» (обидві — 1990); настільник «Богуславський» (1985); наволочка «Снопи» (1989).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
