Нечипоренко Іван Григорович

НЕЧИПОРЕ́НКО Іван Григорович (05. 11. 1929, с. Пролетарське, нині Поліське Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. — 15. 03. 2002, м. Богуслав, похов. у м. Боярка Київ. обл.) — художник декоративного ткацтва. Брат С. Нечипоренка. Член НСХУ (1979), НСМНМУ (1990). Заслужений майстер народної творчості України (1997). Премії рад. профспілок (1988), ім. К. Білокур (1996). Золота (1977), срібна (1968) та бронз. (1973, 1978) медалі ВДНГ СРСР та УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Кролевец. технікум худож. промислів (Сум. обл., 1950), Моск. технол. інститут місц. промисловості (1968). Від 1950 працював у Харків. пром. артілі «Зірка», від 1952 — в богуслав. артілі «Перемога» (від 1960 — Богуслав. ф-ка худож. виробів): від 1956 — нач. ткац. цеху, від 1959 — тех. кер. артілі, від 1961 — гол. інж. ф-ки, 1980–92 — твор. майстер. Розробив і впровадив у виробництво нову технологію виготовлення узор. тканин (1955), яку використовували на підприємствах України, Молдови, РФ, Білорусі; удосконалив ткац. верстат. Завдяки діяльності Н. від серед. 1960-х рр. активно розвивався ткац. промисел Богу­славщини, що сприяло загал. піднесенню цього твор. напряму на Київщині й визначило його вагоме місце в історії укр. нац. культури. Твори Н. вирізняються декоративністю, своєрід. колоритом, вишуканістю композицій. Учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. виставок від 1959. Персон. — у м. Канів (Черкас. обл., 1981), Києві (1996). Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї укр. нар. декор. мистецтва (Київ), МЕХП (Львів), Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав», Музеї історії Богуславщини, Білоцерків. краєзн. музеї (усі — Київ. обл.), Канів. музеї нар. декор. мистецтва (Черкас. обл.), Рос. етногр. музеї (С.-Пе­тербург).

Рекомендована література

1. Історія українського мистецтва. Т. 6. К., 1968;
   Google Scholar Internet
2. Українські радянські художники: Довід. К., 1972;
   Google Scholar Internet
3. Сучасні українські художні тканини. К., 1975;
   Google Scholar Internet
4. Бутник-Сіверський Б. С. Українське радянське народне мистецтво 1941–1967. К., 1979;
   Google Scholar Internet
5. Художні промисли України. К., 1979;
   Google Scholar Internet
6. Данченко О. С. Народні майстри. К., 1982;
   Google Scholar Internet
7. Жук А. К. Сучасні українські художні тканини. К., 1985;
   Google Scholar Internet
8. Нестеренко П. Десять майстрів, що потрясли Київ // Вечір. Київ. 1996, 31 серп.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю