Нечипоренко Микола Іванович
НЕЧИПОРЕ́НКО Микола Іванович (28. 06. 1937, с. Нетесівка, нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл. — 17. 03. 2017, Житомир) — бандурист, співак (бас-баритон), педагог. Заслужений працівник культури України (1993). Член Національної спілки кобзарів України. Дипломант Всесоюз. конкурсу нар. поетів, співаків і музикантів (Ашґабат, 1988), лауреат низки всеукр. фестивалів та конкурсів. Закін. Київську консерваторію (1970; кл. Я. Пухальського, М. Геліса). Від 1959 — соліст Держ. капели бандуристів УРСР (Київ); від 1961 — худож. кер. самодіял. капели бандуристів Бориспіл. будинку культури (Київ. обл.). 1966 обраний чл. респ. кобзар. об’єднання при Хор. товаристві УРСР, брав активну участь у концерт. діяльності. 1973–2017 — викладач кл. бандури Житомир. муз. училища, водночас кер. ансамблю бандуристів Житомир. технікуму мех. обробки деревини. У репертуарі — нар. пісні, сучасні ліричні пісні й романси, балади та істор. думи. Автор концерт. програми «Пісня народу — безсмертя його» (1964–97). Гастролював у Франції, Швейцарії, Німеччині, Польщі. Серед учнів — лауреатка Міжнар. конкурсу ім. М. Лисенка І. Кириченко.
Рекомендована література
- Данчук Л., Дерев’янко Ф. Таланти Житомирського краю. Ж., 1997.
Завантажити статтю
Людина 
