Нещадименко Марко Петрович
НЕЩАДИ́МЕНКО Марко Петрович (02(14). 01. 1869, с. Сердегівка Черкас. пов. Київ. губ., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 01. 10. 1942, Київ) — мікробіолог. Брат Івана та Рити Нещадименків. Доктор медицини (1910), член-кореспондент ВУАН (1929). Закін. мед. факультет Університету св. Володимира у Києві (1896). Відтоді працював в Київ. бактеріол. інституті, де пройшов шлях від н. с. до дир. (1919–31), а після його реорганізації в Укр. інститут епідеміології та мікробіології (нині Інститут епідеміології та інфекц. хвороб НАМНУ, Київ) був заст. дир. з наукової роботи (до 1941); водночас 1919–41 — завідувач кафедри мікробіології, 1933–39 — каф. епідеміології Київ. мед. інституту. 1902–08 перебував у наук. відрядженні за кордоном, де ознайомився з новими методами виготовлення сироваток та вакцин. 1920–25 працював у Мед. секції ВУАН, 1925 — керівник Н.-д. каф. теор. медицини. Наукові дослідження: стрептокок. інфекція; токсигенні властивості дифтерій. палички; боротьба з туберкульозом; проблеми вакцинації. 1926 разом із М. Цехновіцером запровадив у Києві вакцинацію БЦЖ новонароджених дітей (ним вперше в Україні культивовано цю вакцину). Голова Київ. мед. товариства (1928–30).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К эпидемиологии брюшного тифа // Тр. Киев. воен. сан. об-ва. К., 1908; Антигенні (імунізаційні) властивості дифтерійного анатоксину проти зараження дифтерією через трахею (експериментальних тварин) // Укр. мед. вісті. 1927. № 6–7; Бактеріологія та профілактика хвороб. Х., 1928; Аскаридоза, її клініка та профілактика. Х., 1933; Антигенні властивості дизентерійної культури, вирощуваної на картопляному середовищі // Профілакт. медицина. 1934. № 2 (співавт.); Цереброспінальний менінгіт. К., 1935 (співавт.); Дифтерія. К., 1936; Стрептокок // Пр. Київ. сан.-бактеріол. інституту. 1937. Т. 1; Одноразова імунізація тривакциною (ТАВ), холерною вакциною і дизентерійним анатоксином // МКЖ. 1940. Т. 7, № 1–2.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
