Нижанківський Амвросій Юліанович

Визначення і загальна характеристика

НИЖАНКІ́ВСЬКИЙ Амвросій Юліанович (08. 04. 1873, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. (за ін. даними — м. Золочів, нині Львів. обл.) — 07. 02. 1944, там само) — актор, балет­мейстер. Батько Б. Нижанківського та Д. Нижанківської-Снігурович. Походив з актор. родини, його батько Ю. Нижанківський був корифеєм галиц. сцени. Від 1890 періодично ви­ступав як хорист у театрі товариства «Руська бесіда», від 1892 — на по­стійній основі. Дебютував у ролі Джури у ви­ставі «Павло Полуботок» О. Барвінського. 1896–98 працював у приват. мандрів. антре­призі І. Мороза; 1898–1914 — у театрі товариства «Руська бесіда»; 1915 — в Укр. людовому театрі В. Кос­сака у Львові (від 1916 — театр товариства «Укр. бесіда»). 1916 мобілізов. до австро-угор. армії. Того ж року по­став перед військ. судом у Відні за наклепниц. звинуваче­н­ням у москвофільстві, був виправ­даний. 1918 разом із загонами УСС пере­бував на Херсонщині. Брав активну участь у встановлен­ні укр. влади у Львові в листопаді 1918. Від 1919 — у театрі товариства «Укр. бесіда» під дирекцією В. Кос­сака у Львові; 1921 — в «Укр. рухомому драм. театрі» під керівництвом І. Когутяка; 1923–24 — у театрі товариства «Укр. бесіда» у Львові; 1924–27, 1931 — у мандрів. Укр. театрі Й. Стадника; 1927–29 — у театр. трупі ко­оперативу «Укр. театр» під дирекцією Й. Стадника у Львові; 1930–31 — в Укр. театрі П. Карабіневича; 1938–39 — в Укр. теат­рі Ю. Заячківського. Водночас 1920–39 вів курси укр. нар. танцю, керував аматор. гуртками в селах. 1941–43 — у Станіслав. укр. драм. театрі ім. І. Франка (нині Івано-Франківськ). Від 1943 — в Укр. окруж. театрі під керівництвом І. Когутяка в Коломиї. Знаний у Галичині як Бронцьо, мав реноме дотепника. Грав різнопланові ролі, серед яких найбільш вдалі — характерні.

Ролі: Виборний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Нечипір («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Потап, Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Омелько, Зеленський («Без­талан­на», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Лейба («Жидівка-вихрестка» І. Тогобочного), Намісник Геслер («Вільгельм Телль» Ф. Шіл­лера), Де Сантос («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Швець («Трійка гільтяїв» Й. Не­строя), Актор, Тетерев («На дні», «Міщани» М. Горького), Брас­сет («Тітка Карла» Т. Брандона).

Літ.: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Л., 1934; Нижанківський Б. Актор говорить... Л., 1936; Чарнецький С. Амвросій Нижанківсь­кий. Пів­сторіч­чя на українській сцені // Львів. вісті. 1944, 5–6 берез.; Його ж. Амвросій Нижанківський. Памʼяті ветерана української сцени в Галичині // Краків. вісті. 1944, 8 берез.; Амбросій Нижанківський // Наш театр: Книга діячів укр. театр. мистецтва 1915–91. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992.

Р. Я. Лаврентій

Завантажити статтю