Нижанківський Олег Несторович
НИЖАНКІ́ВСЬКИЙ Олег Несторович (25. 07. 1924, Відень – 08. 01. 2003, м. Женева, Швейцарія) – співак (баритон), педагог, громадський діяч. Син Нестора та Меланії, онук Остапа Нижанківських та І. Семаки, чоловік З. Лісовської-Нижанківської, батько Л.-А. Нижанківської-Кукс. Навч. у Вищому муз. інституті у Львові (кл. фортепіано В. Барвінського). 1939 разом із сім’єю емігрував до Європи. Після 2-ї світової війни навч. у Мюнхені (Німеччина), закін. Королів. академію музики в Брюсcелі. Від 1950-х рр. – у Женеві: соліст філармон. оркестру під керівництвом Е. Ансерме, Г. Ґауґа; удосконалював майстерність у Ф. Карпі. У репертуарі – оперні та ораторійні партії зарубіж. класич. і сучас. музики, укр. муз. класика, зокрема твори галиц. композиторів. Постійно співпрацював із Малою оперою в Женеві (від 1963), ансамблем «Колеґіум академікум» (від 1966) й ансамблем старовин. музики «Менестранді». Виступав в опер. театрах Цюриха, Женеви, також як соліст та з Женев. філармон. оркестром. Популяризував твори укр. композиторів, зокрема свого батька та хрещеної матері С. Лукіянович-Туркевич, виступав із ними на Швейцар. радіо та в передачах ВВС. Від серед. 1970-х рр. займався пед. діяльністю. Був актив. чл. укр. громади у Швейцарії, президентом Укр. асоц. Швейцарії. 1991 відвідав Львів. консерваторію, де зустрівся з М. Колессою та віддав шану пам’яті В. Барвінському. 1996 вдруге приїздив в Україну. 2019 вдова Н. та його дочка передали родин. архів Нижанківських на зберігання у краєзн. музей «Верховина» (м. Стрий).
Літ.: [Некролог] // Ukrainian Weekly. 2003, 9 March; Булка Ю. П. Славний представник славної родини // Дзвін. 2004. № 1; Його ж. Пам’яті Олега Нижанківського // КіЖ. 2004, 12 трав.
Б. О. Сюта
Рекомендована література
- [Некролог] // Ukrainian Weekly. 2003, 9 March; Булка Ю. П. Славний представник славної родини // Дзвін. 2004. № 1;
- Його ж. Пам’яті Олега Нижанківського // КіЖ. 2004, 12 трав.
Фотоілюстрації
Людина 
