Нижанківський Олександр Йосипович

НИЖАНКІ́ВСЬКИЙ Олександр Йосипович (поч. 1860-х рр., за ін. даними — 30. 03. 1874, Галичина — 1938, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — співак (бас). Брат Остапа, дядько Нестора і Степана Нижанківсь­ких. Вокал. освіту здобув, імовірно, у Львові (1880-і рр.). Виступав у львів. театрах із концерт. програмами та Львів. опер. театрі. Був чл. товариства «Лютня», співпрацював із товариством «Боян». На поч. 20 ст. проживав у Відні, брав участь у концертах. У репертуарі — укр. солоспіви й романси зх. і рос. композиторів, оперні арії з творів С. Гулака-Артемовського, І. Флотова, Ф. Галеві, С. Монюшка, Р. Ваґнера, П. Чайковського, українські народні пісні. Був одним із небагатьох укр. співаків, який залишив численні записи на грамплатівках. Зокрема, 1910–11 у Відні на фірмі «Пате» записав українські народні пісні («Їхав козак за Дунай», «Ой місяцю, місяченьку», «Чорнії брови, карії очі» та ін.), романси М. Лисенка («Огні горять»), Остапа Нижанківського («Ах, де ж той цвіт»), Я. Яро­славенка («Дика троянда»), а також арії з опер.

Рекомендована література

1. Максим’юк С. Бас Олександр Нижанковський — хто він? // Musica Galiciana. Л., 1999. Т. 2;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Львівські звукозаписи фірми «Грамофон», 1912–1914 // Максим’юк С. З історії українського звукозапису та дискографії. Л.; Вашинґтон, 2003;
   Google Scholar Internet
3. Олійник М. Рід Нижанківських // Краєзнавець Прикарпаття. 2017. № 29.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю