Нижник Михайло Степанович
Визначення і загальна характеристика
НИ́ЖНИК Михайло Степанович (16. 11. 1919, м. Волочиськ, нині Хмельн. обл. — 11. 01. 2000, Київ) — керівник військового ансамблю, музично-громадський діяч. Полковник. Заслужений працівник культури УРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київську консерваторію (1937), училище зв’язку (1941). У 1949–51 — нач. армій. клубу (Київ), від 1952 — Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу. Цей ансамбль створ. 1939 (під керівництвом М. Венедиктова — батька Л. Венедиктова), однак через істор. обставини розпався на 3 частини: 1-а від травня 1944 після визволення Києва залишилася у Києві; 2-а (осн., під керівництвом І. Шейніна) — від травня 1945 стала базовою для Ансамблю пісні і танцю Групи рад. військ у Німеччині; 3-я (невелика, під керівництвом П. Майбороди) 1945–46 працювала у Відні. Тож Н. довелося створювати заново Ансамбль Київ. військ. округу. Велика заслуга Н. у комплектуванні твор. складу — хору, танц. групи, оркестру та соц. забезпеченні артистів. Під його керівництвом колектив досяг значних мист. успіхів і вважався одним із найкращих у СРСР. Н. працював із видат. диригентами й муз. діячами — Л. Венедиктовим, І. Карабицем, В. Мизниковим, О. Пустоваловим, співаками — М. Кондратюком, К. Огнєвим, А. Солов’яненком, Л. Юрченко, М. Шопшою та ін. Колектив гастролював у СРСР, Великій Британії, Чехословаччині.
Рекомендована література
Завантажити статтю
