Розмір шрифту

A

Нижній Нагольчик

НИ́ЖНІЙ НАГО́ЛЬЧИК — селище міського типу Ровеньківського (до липня 2020 — Антрацитівського) ра­йону Луганської області. Під­порядк. Антрацитів. громаді. Знаходиться на тер. Нагольного кряжу, у нижній течії малої р. Нагольчик (притока Нагольної, бас. Азовського моря), за 97 км від Луганська, 15 км від м. Антрацит і 20 км від укр.-рос. кордону. Межує із селами Донец. обл. (на Зх.), а також із смт Верх­ній Нагольчик, Дубівський, Кріпенський та Єсаулівка (усі — Антрацитів. громади). Площа 11,69 км2. За пере­писом насел. 2001, у Н. Н. проживали 1746 осіб (складає 87,3 % до 1989); станом на 1 січня 2014 — 1633 особи; пере­важно українці, а також бл. 14 % росіян. Засн. на­прикінці 17 ст. укр. козаками, які охороняли шлях зі Слобожанщини на Дон. Вперше згадується у писем. джерелах 1801. На той час вже було 16 дворів, проживали 140 осіб. У 1870-х рр. виявлено родовища мідної та свинцево-сріб. руд, пізніше — золотої. Пром. видобува­н­ня золота здійснювали в р-ні балки Вербки, де пізніше були від­криті 2 шахти, збагачувал. ф-ка та плавил. завод. Однак через малі потужності золотонос. жил роз­робле­н­ня припинили на поч. 20 ст. Натомість Н. Н. збільшувався за рахунок прибу­т­тя робітників на від­криті побл. нього вугіл. шахти. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 — у складі Донец. губ.; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Від 1938 — смт. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до червня 1942 навколо с-ща точилися тяжкі бої. 18 липня 1942 Н. Н. був вдруге (після жовтня 1941) захоплений нім. військом. 19 лютого 1943 його звільнили бійці рад. армії. Під час окупації в Боково-Антрацитів. р-ні діяв партизан. загін, куди входила нижньонагольчан. група. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 300 воїнів-земляків, з них 173 загинули (встановлено па­мʼятник). 1969 побл. с-ща на­дано статус памʼятки природи місц. значе­н­ня 300-річ. дубу ім. А. Чехова (побувавши тут, цей рос. письмен­ник на­звав у одному з листів навколишні краєвиди Донською Швейцарією). У тому ж році засн. радгосп «Партизанський», що працював до 1995. У 1979 проживали 1912 осіб. Від 2014 Н. Н. пере­буває під контролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. Під час бо­йових дій значно по­шкоджено ботан. заказник місц. значе­н­ня Нагольчанський (охороняється від 2011, 795 га). У Н. Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб; лікар. амбулаторія. Є Свято-Троїц. церква.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72101
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
55
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 5):
Бібліографічний опис:

Нижній Нагольчик / О. А. Забудкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72101.

Nyzhnii Naholchyk / O. A. Zabudkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72101.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору