Нижній Турів

Визначення і загальна характеристика

НИ́ЖНІЙ ТУ́РІВ (до 1946 — Турочки Нижні) — село Самбірського (до липня 2020 — Турківського) району Львівської області. 2020 Нижньотурів. сільс. раду, якій було підпорядк. с. Верхній Турів (до 1946 — Турочки Вижні) зараховано до Борин. громади. Н. Т. знаходиться на р. Писана (притока Яблуньки, бас. Дністра), на тер. регіон. ландшафт. парку «Надсянський», побл. укр.-польс. кордону, за 16 км від м. Турка та 9 км від залізнич. ст. Яблонка (с. Нижня Яблунька). Протікає значна кількість потічків, зокрема й Рошин, Сколабан і Ясен. Пл. Н. Т. 1,8 км². За переписом насел. 2001, у Нижньотурів. сільс. раді проживали 997 осіб (у Н. Т. — 512, у Верхньому Турові — 485); переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Львів–Ужгород. Тут виявлено залишки давньорус. городища. Село вперше згадується у писем. джерелах 1556. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. Т. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1854–67 — у складі Борин., 1867–1939 — Турків. пов. 1880 мешкали 385 греко-католиків і 32 юдеї. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР. 1919–39 — знову під владою Польщі. 1920–31 — село Станіслав., 1931–39 — Львів. воєводств. Н. Т. належав до ґміни Бориня. 1921 проживали 614 осіб. У вересні 1939 село зайняли рад. війська. 1939–59 — Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; від 17 до 26 січня 1940 — Висоц., відтоді до 1959 — Борин., 1959–2020 — Турків., від 2020 — Самбір. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. 1945–46 до Н. Т. була приєднана сх. частина с. Соколики (зх. його тер., на лівому березі Сяну відійшла до Польщі). Багато мешканців було примусово переселено. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1970 мешкали 570, 1989 — 480 осіб. У Н. Т. — навч.-вихов. комплекс; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. У Верхньому Турові збереглася церква св. Пантелеймона (1890, будівля терезіан. типу); у Н. Т. — церква Успіння Пресвятої Богородиці (1914, у неоукр. стилі; обидві — дерев’яні); у присілку Соколики — церква св. Дмитрія (1931, цегляна).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю