Нижньотепле
НИЖНЬОТЕ́ПЛЕ — село Щастинського (до липня 2020 — Станично-Луганського) району Луганської області. 2018 із Нижньотеплів. (підпорядк. села Артема, Піщане, Середньотепле) та Теплів. (Верхній Мінченок, Крепи, Нижній Мінченок) сільс. рад утвор. Нижньотеплів. сільс. об’єднану територ. громаду (211,74 км2, 3896 осіб), до якої 2020 зараховано Великочерніг., Верхньобогданів., Сотен. сільс. ради (нині тер. громади 498,1 км2). Н. знаходиться на лівобережжі Сіверського Дінця та на його притоці Тепла, за 25 км від смт Станиця Луганська, 35 км від Луганська та 7 км від залізнич. ст. Городній (м. Щастя). Площа 2,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2096 осіб: росіян — 88 %, українців — 10 %. Тут досліджено стоянки епохи мезоліту, знайдено кам’яний натіл. хрест 13–14 ст. На узвишші, в заплаві Сіверського Дінця, між гирлами Євсуга та Теплої обстежено поселення-фортецю 17–18 ст. (4,5 га; пам’ятка археології нац. значення). Збереглися залишки валу (вис. до 2,2 м) та рову (глиб. до 1,8 м), що у пн.-сх. і пн.-зх. частинах укріплення утворюють бастіони, між якими є проїзд. Село вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. як донський козачий городок Теплінський. Серед перших поселенців, окрім донських козаків, були селяни з Правобереж. України та центр. губерній Рос. імперії. За активну підтримку Булавин. повстання 1707–09 городок рос. владою було знищено, а його землі передано Слобожанщині. Пізніше донці відновили х. Теплянський у підпорядкуванні станиці Луганської (нині смт Станиця Луганська), однак знову затвердити попередні права їм не вдалося. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 — у складі Донец. губ.; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Влітку 1942 окуповане нім. військами, взимку 1943 визволене рад. армією. На фронтах 2-ї світової війни воював 291 воїн-земляк, з них 162 загинули (встановлено пам’ятник). У рад. період працювали Ворошиловгр. овоч. ф-ка та радгосп ім. Артема. Починаючи від 2014 село знаходиться на лінії розмежування, побл. нього точаться бойові дії між укр. військовими та сепаратистами т. зв. Луган. нар. респ. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Пам’ятка архітектури місц. значення — церква апостола Іоанна Богослова (1909).
Рекомендована література
- Ключнєв М. М. Особливості українського пізньосередньовічного посуду з розкопок укріпленого поселення біля с. Нижньотепле Луганської області // Археологія. 2001. № 3;
- История Станично-Луганского района: Сб. науч. ст. Лг., 2008;
- Королев В. Н. Донские казачьи городки. Новочеркасск, 2011;
- Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
