Розмір шрифту

A

Нижньотепле

НИЖНЬОТЕ́ПЛЕ — село Щастинського (до липня 2020 — Станично-Луганського) ра­йону Луганської області. 2018 із Нижньотеплів. (під­порядк. села Артема, Піщане, Середньотепле) та Теплів. (Верх­ній Мінченок, Крепи, Нижній Мінченок) сільс. рад утвор. Нижньотеплів. сільс. обʼєд­нану територ. громаду (211,74 км2, 3896 осіб), до якої 2020 зараховано Великочерніг., Верх­ньобог­данів., Сотен. сільс. ради (нині тер. громади 498,1 км2). Н. знаходиться на лів­обереж­жі Сіверського Дінця та на його притоці Тепла, за 25 км від смт Станиця Луганська, 35 км від Луганська та 7 км від залізнич. ст. Городній (м. Щастя). Площа 2,8 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 2096 осіб: росіян — 88 %, українців — 10 %. Тут досліджено стоянки епохи мезоліту, зна­йдено ка­мʼя­ний натіл. хрест 13–14 ст. На узвиш­ші, в заплаві Сіверського Дінця, між гирлами Євсуга та Теплої обстежено поселе­н­ня-фортецю 17–18 ст. (4,5 га; памʼят­ка археології нац. значе­н­ня). Зберег­лися залишки валу (вис. до 2,2 м) та рову (глиб. до 1,8 м), що у пн.-сх. і пн.-зх. частинах укріпле­н­ня утворюють бастіони, між якими є про­їзд. Село вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. як донський козачий городок Теплінський. Серед перших поселенців, окрім донських козаків, були селяни з Прав­обереж. України та центр. губерній Рос. імперії. За активну під­тримку Булавин. пов­­ста­н­ня 1707–09 городок рос. владою було знищено, а його землі пере­дано Слобожанщині. Пізніше донці від­новили х. Теплянський у під­порядкуван­ні станиці Луганської (нині смт Станиця Лугансь­ка), однак знову затвердити попередні права їм не вдалося. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 — у складі Донец. губ.; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Влітку 1942 окуповане нім. військами, взимку 1943 визволене рад. армією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воював 291 воїн-земляк, з них 162 загинули (встановлено па­мʼятник). У рад. період працювали Ворошиловгр. овоч. ф-ка та радгосп ім. Артема. Починаючи від 2014 село знаходиться на лінії роз­межува­н­ня, побл. нього точаться бо­йові дії між укр. війсь­ковими та сепаратистами т. зв. Луган. нар. респ. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Па­мʼятка архітектури місц. значе­н­ня — церква апостола Іоан­на Богослова (1909).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72117
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
37
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Нижньотепле / О. А. Забудкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72117.

Nyzhnoteple / O. A. Zabudkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-72117.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору