Низи

НИЗИ́ (до серед. 19 ст. — Низ) — селище міського типу Сумського ра­йону Сумської області. 2020 Низів. селищну раду (66,79 км²), якій було під­порядк. с. Лугове (до 2016 — Дзержинське), зараховано до Садів. громади. Н. знаходяться у низин. місцевості (звідси й назва), на лівому березі Псла, побл. впа­да­н­ня в нього Сироватки (бас. Дні­пра), за 20 км від Сум. За пере­писом насел. 2001, проживали 2928 осіб (складає 91,2 % до 1989); станом на 2019 — понад 3 тис. осіб; пере­важно українці. Залізнична станція. Засн. у 2-й пол. 1650-х рр. пере­селенцями з м-ка Ставище (нині смт Київ. обл.) на чолі з Г. Кондратьєвим, нащадки якого володіли навколиш. землями до 1880 (донині збереглися поміщиц. садиба та залишки парку, що є памʼятками від­повід­но архітектури та садово-парк. мистецтва місц. значе­н­ня). Н. вперше згадуються у писем. джерелах 1662. У 1678 Г. Кондратьєв на честь свого сина, який загинув під час бою з татарами, збудував деревʼяну церкву Іоан­на Богослова (1900–10 замінено камʼяною, донині слугує місц. православ. громаді, памʼят­ка архітектури місц. значе­н­ня). У 1-й пол. 18 ст. працювали водяний млин, скловарня, видобували селітру. 1765–80, 1796–1835 — у складі Слобід.-Укр., 1835–1925 — Харків. губ.; 1780–96 — Харків. намісництва; 1780–1923 — Сум. пов. 1835 було 296 дворів, мешкали 1663 особи, функціонувала школа. У 19 ст. введено в дію сукнова­льню, цукр. (працював до 2007; комплекс будівель 1883–1910 має статус памʼятки архітектури місц. значе­н­ня) та цегел. заводи. 1871–79 у М. Кондратьєва проводив літні місяці композитор П. Чайковсь­кий (1967 від­крито погру­д­дя), який присвятив низів. господарю пʼєсу для фортепіано «Вечірні примари», господині — «Салон­ний вальс», їхній дочці — «Вальс-дрібничку», гувернантці — «Сентиментальний вальс». Також у Кондратьєвих побували поет О. Апухтін, композитор С. Донауров та ін. культурні діячі. 1874 від­крито однокласне училище. Від 1880 Н. належали поміщикам Сухановим. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Сум. округи; 1932–39 — Харків., від 1939 — Сум. обл. 1926 проживали 3753 особи. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 152-х жертв; 2008 освячено памʼят. знак), за­знали сталін. ре­пресій. Від 10 жовтня 1941 до 18 серпня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 709 воїнів-земляків, з них 299 загинули (1981 споруджено меморіал Слави). 1947–60 у садибі Кондратьєвих діяв дит. будинок. Від 1953 донині вироб­ляє електро­енергію Низів. ГЕС. Від 1956 — смт. Є с.-г. під­приємство «Урожайна країна», елеватор «Зернова індустрія», нафтобаза «Надія». У Низів. лісництві охороняються заказники місц. значе­н­ня Ворожбянський і Журавлиний. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, музей П. Чайковського, муз. школа; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. З Н. повʼязані життя та діяльність письмен­ника І. Снєгірьова.