НИЗИ́Н­НЕ (ЕВТРО́ФНЕ) БОЛО́ТО — болото, що формується в умовах багатого мінерального живле­н­ня у заплавах річок та при заро­стан­ні водойм. Болота живля­ть­ся пере­важно ґрунтовими водами. За будовою торфного покладу вони низин. типу, найчастіше багатошарово-драговин­ні або лісодраговин­ні. Глиб. торф. покладу 1–6 м, іноді до 8 м. Болота від­значаються флорист. багатством, тут зро­стає бл. 250 видів судин. рослин. Пере­важають: очерет, осоки (омська, гостра, зближена, загос­трена, здута та ін.), із різно­тра­вʼя — бобівник, калужниця болотна, вовче тіло. В осокових угрупова­н­нях часто буває покрив із зелених (гіпнових) мохів. В Україні Н. (е.) б. за­ймають до 90 % площі всіх боліт. Мають велике госп. значе­н­ня. Окремі з них охороняються (Білозер. і Пере­бродів. у Рівнен. обл., Усів. у Київ. обл. та ін.).