Никифорів Роман Федорович
НИКИ́ФОРІВ Роман Федорович (16. 06. 1946, м. Коломия Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — хоровий диригент, композитор, співак, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1986). Член НСКУ (2016). Закін. Львів. консерваторію (1972; кл. диригування Г. Абрамцумяна). Від 1970 — засн. і худож. кер. нар. ансамблю пісні і танцю «Смерічка» у м. Моршин (Стрий. р-н Львів. обл.). Водночас 1972–80 — директор Моршин. дит. муз. школи; від 1982 — викладач Стрий. дит. школи мистецтв. Автор нотних зб. «Струни любові» (2003), «Карпатський край» (2006), «Троїсті музики» (2008; усі — Стрий), «Наші веснянки» (Дрогобич, 2012). У творчості використовує традиції укр. музики і романт. стилістику. Пісні Н. неповторні у своєму жанр.-стильовому розмаїтті, мають виразну синкретичність і різноплановість форм. Серед них найвідоміші — «Вітчизно моя», «Галичина», «Карпатський край» (виконавець пісні І. Попович став лауреатом Всеукр. телевіз. фестивалю «Пісня року-2010»), «Доки є на світі Україна» (усі — сл. В. Романюка). Тв.: камерно-інструм. — «Романс-роздум» для тріо трубачів (2003), «Dolce Vio» для дуету скрипалів (2015); для мішаного хору, солістів та фортепіано — кантати «Січ іде» (2014), «Повстанці» (2017; обидві — сл. В. Романюка), «Майдан-війна» (2016; сл. Н. Дички); пісні на власні вірші, а також на тексти укр. поетів В. Романюка, Д. Луценка, Я. Камінецького та ін.; духовна музика — «Отворіться, царські ворота», «Благословен, хто йде», «Ми виділи світло істинне» (усі — 2003), обробки церк. пісень.
Рекомендована література
- Молчко У. Музично-педагогічна діяльність Романа Никифоріва // Молодь і ринок. 2010. № 5;
- Її ж. Фортепіанний альбом «Наші веснянки» Романа Никифоріва — як зразок сучасного національно спрямованого репертуару // Там само. 2012. № 8.
Завантажити статтю
Людина 
