Ковальчук Олександр Михайлович
КОВАЛЬЧУ́К Олександр Михайлович (09. 07. 1962, Вінниця — 16. 04. 2011, там само) — художник декоративного мистецтва. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1990). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1989; викл. І. Боднар, В. Манастирський, О. Мінько). Учасник обл., всеукр. худож. виставок від 1990-х рр. Персон. — у Сумах, Маріуполі (Донец. обл.), Донецьку, Луганську (усі — 2008), Москві (2009). Основна галузь — худож. текстиль. Створював монументальні за образ. мисленням та ювелірні за довершеністю виконання гобелени, сповнені драм. переживань батики, дивовижні ікони на склі. У творчості К. органічно поєднано язичниц. фольклор із традиц. виражал. засобами сучас. мистецтва. Сюжетне начало гобеленів і шпалер К. сягає зх.-європ. ренесансно-барокової та рад. худож. традицій 1960–70-х рр. Використовував елементи гобеленів у конструюванні сучас. жін. одягу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Подих землі» (1987), «Іванове зілля» (1988), «Контраст руху» (1989), «Шиття», «Зачарована» (обидва — 2003), «Рада» (2004); декор. розписи — «Легенда про писанку» (1989; 2001), «Троянди моїй Ярці» (2001), «Козак Мамай» (2007); ікони — «Св. Юрій Змієборець», «Св. Варвара» (обидві — 2007).
Рекомендована література
- Могилевський В. Емоційність та асоціативність — мистецькі крила Олександра Ковальчука // Київ. 2004. № 6;
- Саєнко Н. Стихія текстилю // ОМ. 2005. № 1;
- Чегусова З. Пам’яті Олександра Ковальчука // Там само. 2011. № 4.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
