Никифорове
НИКИ́ФОРОВЕ — селище міського типу Горлівського району (до липня 2020 — Сніжнянської міської ради) Донецької області. 2020 у складі Гірниц. селищ. ради зараховано до Сніжнян. громади. Знаходиться побл. межі з Луган. обл., за 86 км від Донецька, 8 км від Сніжного та 7 км від залізнич. ст. Соф’їно-Брідська. За переписом насел. 2001, проживали 408 осіб (складає 92,9 % до 1989): росіян — 87,99 %, українців — 12,01 %; станом на 1 січня 2014 — 368 осіб. На сх. окраїні с-ща, на водорозділі правого берега р. Міус (впадає у Міуський лиман Таганроз. затоки Азовського моря), на землях колиш. радгоспу «Сніжнянський» під час розкопок кургану скіф. часу з похованням трупоспал. типу (кін. 5 — поч. 4 ст. до н. е.) знайдено шолом малого розміру, який, ймовірно, належав юному царю або сину царя. Як і смт Гірницьке, Бражине та Лиманчук, історія Н. пов’язана з вугіл. шахтою «Сніжнян. антрацит» (пізніше — шахта № 1), що була закладена 1908 та діяла до 1959. У різний час навколишні землі перебували в складі Боків., Чистяков. і Сніжнян. р-нів; від 1932 — Донец. (1938–62 — Сталін.) обл. Від 31 жовтня 1941 до 1 вересня 1943 — під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 39 воїнів-визволителів, які загинули наприкінці серпня — на поч. вересня 1943 (встановлено пам’ятник). 1957 Н. надано статус смт. 1979 тут проживали 456 осіб. Нині Н. перебуває під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки. 12 серпня 2014 під час бою в р-ні Н. загинули укр. військові А. Абрамович (командир), Я. Антонюк, П. Барбух (усі — з екіпажу Т-64), Д. Руденко (командир), Б. Луцько (обидва — з екіпажу БМП-2).