Ковальчук Олександр Петрович

КОВАЛЬЧУ́К Олександр Петрович (17. 06. 1910, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 21. 01. 1967, там само) — кінооператор. Член СКінУ (1959). Учасник 2-ї світової війни. Освіта неповна середня. 1923–27 — кіномеханік кінотеатру «Комінтерн» (Дніпропетровськ). Знімав 1927 сюжети для кіножурналу «Маховик» Всеукр. фотокіноупр. (Одеса), працював лаборантом, пом. кінооператора на кінофабриці «Культкіно» (Москва). 1928 співпрацював із кіножурналом «Піонерія» (Москва); 1928–31 — оператор кінофабрик «Бєлгоскіно» (Мінськ), «Азеркіно» (Баку); 1936–67 (з перервою) — оператор, нач. кореспондент. пункту в Дніпропетровську студії «Укркінохроніка» (Київ). Оператор кінонарисів: «Дружба народів» (1936), «Перлина Півдня» (1937), «Запоріжсталь», «Місто Осипенко» (обидва — 1938), «Юні залізничники» (1939), «Голубий Дунай» (1941), «Майстри високих врожаїв» (1947), «Гірники Донбасу» (1948), «Гірники Криворіжжя» (1950), «Студенти» (1952); хронік.-докум. фільмів: «Український павільйон ВДНГ в Москві» (1939), «На Дунаї» (1940, реж. І. Каплан, Й. Посельський; Сталін. премія 2-го ступеня, 1941). Брав участь у зйомках кінокартин студії «Укркінохроніка»: «Дніпрогес» (1947, реж. О. Підгорецька, М. Большинцов), «Радянська Україна» (1947, реж. М. Слуцький, Г. Тасін; Сталін. премія 1-го ступеня, 1948), «Львів» (1953, реж. В. Небера), «Харків» (1954, реж. Р. Фощенко), «В степу під Херсоном» (реж. М. Романов), «Живи, Україно!» (реж. М. Юдін; 3-я премія 1-го Вкф, Москва, 1958; обидві — 1957). Зняв понад 800 сюжетів для кіножурналів.

Завантажити статтю