Никодимов Яків Іванович
Визначення і загальна характеристика
НИКОДИ́МОВ Яків Іванович (19. 12. 1908, Київ — 24. 12. 1982, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) — живописець, педагог. Член СХУ (1938). Виховувався у дит. будинку. Закін. Київський художній інститут (1932; викл. В. Денисов, Ф. Красицький, Ф. Кричевський, К. Трохименко). Відтоді працював у Луган. худож. училищі викл. живопису. Під час окупації міста в роки 2-ї світової війни переховувався в селах, де створював ікони й портрети на замовлення. 1943 у звільненому від німців місті організував худож.-скульптурну майстерню. Від 1949 — у Жданові; один із засн. місц. товариства художників. У 1950–70-і рр. керував студією образотвор. мистецтва Палацу культури заводу «Азовсталь». Серед вихованців — О. Ковальов, Є. Скорлупін, Ю. Муравйов, О. Бондаренко, Т. Лисенко, В. Миски-Оглу. Основні галузі — станк. та акварел. живопис. Автор жанр. картин та пейзажів. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1944. Окремі твори зберігаються в Луган. ХМ та Маріуп. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Страта молодогвардійців», «Донецький степ» (обидва — 1944), «Криголам» (1955), «Кавказ» (1950–70-і рр.), «Любителі поезії» (1964), «Раціоналізатори» (1964–65), «Вручення ордена Південній Магнітці» (1967).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
