Никонів Наум Архипович
НИ́КОНІВ Наум Архипович (01. 12. 1873, с. Варварівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Красноград. р-ну Харків. обл. — 07. 11. 1925, с. Щипйорно, нині у складі м. Каліш, Польща) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Полтав. духовну семінарію, Чугуїв. піхотне юнкер. училище (нині Харків. обл., 1896), Микол. академію Генштабу. Під час 1-ї світової війни — командир батальйону та полку на Пд.-Зх. фронті. З утворенням 1917 УЦР — один із організаторів українізації та формування 1-го Укр. корпусу під командуванням генерала П. Скоропадського. У листопаді–грудні 1917 командував полком у боях зі збільшовизов. частинами 2-го гвард. корпусу. Від 1918 — командир бригади, 1-ї Волин. дивізії Холм.-Волин. групи військ Армії УНР. Учасник 1-го Зимового походу, боїв на більшов. фронті. Від вересня 1920 — командувач резерв. військ Армії УНР. Після інтернування у Польщі мешкав у таборах в Ланцуті, Стшалкові та Щипйорно. Був засн. і головою Союзу інвалідів, Спілки захисту рідної мови, Агроном. товариства.
Рекомендована література
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
- A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Przemyśl, 2009.
Завантажити статтю
Людина 
