Никончук Микола Васильович
Визначення і загальна характеристика
НИКОНЧУ́К Микола Васильович (05. 06. 1937, с. Листвин, нині Коростен. р-ну Житомир. обл. — 03. 04. 2001, Житомир) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1982), професор (1984). Закін. Житомир. пед. інститут (1959), де й працював від 1962 (нині університет): 1973–2001 — завідувач кафедри української мови, при якій 2001 заснував та очолив Пн.-укр. діалектол. центр (нині носить його ім’я). Вивчав лексику Правобереж. Полісся. Автор поет. зб. «Зворини» (1992), «Незгаркамінь» (1993), «Грезно» (1996), «Її величність жінка» (1999), «Тріумфальна арка», «Голгофа» (обидві — 2000, усі — Житомир). 2007 на одному з корпусів Житомир. університету відкрито мемор. дошку Н.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Матеріали до лексичного атласу української мови: Правобережне Полісся. К., 1979; Ендемічна лексика Житомирщини. Ж., 1989 (співавт.); Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східнослов’янських мов. К., 1990 (співавт.); Будівельна лексика Правобережного Полісся в лексико-семантичній системі східнослов’янських мов. Ж., 1990 (співавт.); Лексичний атлас Правобережного Полісся. К.; Ж., 1994; Поліська лексика народної медицини та лікувальної магії. Ж., 2001 (співавт.); Правобережнополіські говірки в лінгвогеографічному висвітленні. Ж., 2012.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
