Новаковський Давид
НОВАКО́ВСЬКИЙ Давид (1847, за ін. даними — 1848, містечко Малин Радомишл. пов. Київ. губ., нині місто Житомир. обл., за ін. даними — містечко Махнівка Бердичів. пов. Київ. губ., нині село Хмільн. р-ну Вінн. обл. — 25. 07. 1921, Одеса) — композитор, диригент, педагог. З дитинства співав у синагозі. У 10-річ. віці залишив батьків. дім із метою навч. музики, зокрема кантор. співу. Його почав навчати кантор із Хмільника, але за наполяганням батьків Н. повернувся додому. Після смерті батьків (1859) поїхав до Бердичева (нині Житомир. обл.), де вступив до синагогал. хору, навч. у відомого кантора Шпіцберґа. 1864 посів місце 2-го кантора й диригента у бердичів. хорал. синагозі, а від 1869 — кантора і регента у «бродській» синагозі в Одесі. За цей період Н. ґрунтовно вивчив гармонію, поліфонію (зокрема мистецтво канону й фуги), а також оркестрування. Композитор. діяльність розпочав 1872. Від 1885 викладав в Одесі спів і музику в школі-притулку для сиріт, а також — гармонію і контрапункт у 3-х приват. муз. школах. Як композитор користувався популярністю. Протягом життя написав велику кількість муз. творів переважно духов. змісту. Значна частина твор. спадщини пропала внаслідок революцій і світ. воєн. Але збережено понад 3500 сторінок нот. Серед них — твори світс. характеру: окремі хори, камерна музика (Соната для скрипки й фортепіано, Тріо для скрипки і віолончелі, фортепіано та ін.), солоспіви тощо. Про творчість Н. високої думки були відомий поет Х.-Н. Бялик, музикознавці М. Гельфман, С. Альман та ін. Свого часу П. Чайковський шкодував, що в особі Н. симф. музика втратила «першорядний майстерний талант». Синагогал. музика мала в 19 ст. свої досягнення, що базувалися на традиціях європ. протестант. музики. Ця модель діяла до серед. 19 ст. Н. поєднав здобутки багатоголос. музики Зх. і Центр. Європи з елементами блискучої майстерності сольного співу кантора, що існував у Сх. Європі. У цілому для стилю композитора характерна виразна опора на європ. здобутки романтизму. Частину спадщини, незважаючи на драм. обставини, було врятовано, зокрема у 1940-х рр. через тер. Німеччини, Франції вивезено до США, де згодом засн. «Фундацію Давида Новаковського». 1-й фестиваль, присвяч. творчості Н., відбувся 2002 у Лос-Анджелесі (шт. Каліфорнія, США). За життя Н. було надруковано 2 зб. синагогал. музики: «Schlussgebet fur Jom Kippur fur Cantor Solo und Gemischten Chor» (1895), «Gebet und Gesange zum Eingang des Sabbath fur Cantor Solo und Chor mit und ohne Orgelbegleitung» (1901). Планувався наступ. випуск сакрал. творів (напр., Псалми Давида № 24, 115), але смерть перешкодила цьому.
Рекомендована література
- N. Green. The Forgotten Master of Jewish Music: David Nowakowsky (1848–1921). California, 1991;
- E. Rubin. The Music of David Nowakowsky (1848–1921): A New Voice from Old Odessa // Musica Judaica. 2001–2002. Vol. 16.
Завантажити статтю
Людина 
