Новаковська Надія Петрівна
НОВАКО́ВСЬКА Надія Петрівна (12. 05. 1925, м. Карсун, нині смт Ульянов. обл., РФ — 24. 09. 2013, Київ) — архітектор. Дружина В. Моісеєнка. Канд. архітектури (1971). Член НСАУ (1960-і рр.). Закін. Київський художній інститут (1951; майстерня О. Вербицького). Працювала токарем-металістом на військ. заводі у Ташкенті (1942); в НДІ історії й теорії архітектури Академії архітектури УРСР (Київ, 1951–85): ст. н. с. Наукові дослідження — архітектура України 2-ї пол. 17 — серед. 19 ст. Авторка низки статей з питань історії архітектури й образотвор. мистецтва України. Брала участь у підготовці видань «Памятники архитектуры Украины» (1954), «Питання історії архітектури та будівельної техніки України» (1959), «Суми» (1966), «Українське мистецтвознавство» (1969; 1974; усі — Київ), «Материалы к Биографическому словарю архитекторов народов СССР» (Москва, 1981–90). Співавторка проектів Монумента-музею боротьби народів за мир (1951), Деснян., Дніпров., Ічнян. і Мезин. природ. парків (1979–80).
Завантажити статтю
Людина 
