Новак Терентій Федорович
НО́ВАК Терентій Федорович (30. 10. 1912, с. Гоща, нині смт Рівнен. обл. — 11. 08. 1983, Львів, похов. у рідному с-щі) — військовик. Герой Радянського Союзу (1965). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. 1934 вступив у КПЗУ. За дорученням НКВС займався рев. дільністю на тер. Зх. України, що на той час входила до складу Польщі. 1939 заарешт. польс. поліцією і засудж. до 30-ти р. ув’язнення. У вересні того ж року звільнений Червоною армією. Відтоді працював у Рівнен. обкомі партії, навч. у Рівнен. пед. інституті. За нім. окупації влітку 1941 став секр. підпіл. Рівнен. обкому партії, згодом створив і очолив партизан. загін, що взаємодіяв із загоном Д. Медведєва. Від липня 1944 — командир польс. з’єднання інтербригад Армії Людової (прорад. орієнтації). Після війни служив в органах держ. безпеки. Від 1965 — підполковник у запасі. Жив у Львові, працював дир. істор. музею (1967–76) і в Т-ві охорони пам’яток історії та культури.