Новак Михайло
НО́ВАК Михайло (21. 11. 1919, с. Вишній Орлик, нині Пряшів. краю, Словаччина — 07. 06. 2015, м. Кошице, Словаччина) — педагог, громадсько-культурний діяч. Доц. (1961). Закін. гімназію в Ужгороді (1938), філос. факультет Університету Я. Коменського у Братиславі (1957). Працював у нотаріаті с. Велятин (нині Хуст. р-ну Закарп. обл., 1938–42). Під час 2-ї світової війни 1944 інтернов. до Німеччини. 1946–50 — секр. Місц. нац. комітету в с. Плавеч; 1950–52 — Окруж. нац. комітету в м. Сабинів (нині обидва — Пряшів. краю); 1952–54 — ред. ж. «Дружно вперед»; 1955–85 викладав укр. мову на пед. та філос. ф-тах Університету П. Шафарика (м. Пряшів): 1957–81 — завідувач кафедри української мови і літ-ри, водночас 1959–65, 1967–70 — заступник декана. Досліджував проблеми методики викладання української мови в осн. і серед. школах. Видав «Методику викладання української мови у 1–5 класах» (1965) та 11 підручників і метод. посібників з української мови для всіх типів шкіл, зокрема «Буквар» (1986, 1994). Співавт. посібника «Як правильно говорити і писати» (1990). Редагував наук. зб. пед. факультету «Славістика», упорядкував 14 томів зб. «Наукові записки» (ЦК Культур. союзу укр. трудящих). Голова контрол.-ревіз. комісії ЦК Культур. союзу укр. трудящих (1979–85; усі — Пряшів).