«НОВА́ РА́ДА» — літературний альманах. Ви­даний у Києві 1908 українською мовою за ред. М. Старицького, О. Косач, Л. Старицької-Черняхівської, І. Стешенка. Видавець — Київ. літ.-артист. товариство. «Н. р.» — своєрідне продовже­н­ня альманаху «Рада», який у 1883–84 у 2-х ч. видав М. Старицький, але істор. тематика та реаліст. напрям не були в ньому провід­ними. Від­кривався істор. поемою на тему козач­чини «Mori­turi» та повістю «Без­батченко» М. Старицького, стат­тею «Дві записні книжки Шевченка» М. Стороженка. Містив твори молодих укр. письмен­ників, що привнес­ли в збірник виразні тенденції модернізму. Поезії П. Карманського («Над­гробні стихирі» та ін.), М. Вороного («На скелі», «Хвиля», «Палімпсест»), М. Чернявського («Зимові мелодії», «На крилах смерті»), Б. Лепкого («Село», «На чужині», «Осін­ню на полі», «Сповідь землі»), С. Чарнецького («Говерла» та ін.), Лесі Українки («Ніобея»), поезія у прозі Г. Хоткевича («Що бачила скеля»); прозові твори Г. Хоткевича («Жит­тєві аналогії»), Олени Пчілки («Артишоки»), В. ОʼКон­нор-Вілінської («На гробках»), Грицька Григоренка («Цигани»), М. Левицького («Дякова помста»), О. Романової (новела «Статуя», пісні й вірші); драм. містерія «Спокуса» Панаса Мирного, драм. поема «Вавілонський полон» та драма «Блакитна троянда» Лесі Українки, драма «Сапфо» Л. Старицької-Черняхівської виявили нові естет. шука­н­ня укр. письмен­ників, роз­робляли сучасну про­блематику, виводили на арену нового героя, роз­ширювали можливості худож. вираже­н­ня.