ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Нова Одеса

НОВА́ ОДЕ́СА (1776–1832 — Федорівка) — місто Миколаївської області. У жовтні 2020 з Новоодес. міської (підпорядк. с. Криворіжжя) та Дільнич. (с. Гребеники), Димів. (села Озерне, Новоолександрівське, Ясна Поляна), Михайлів., Новосафронів. (Зарічне, Кам’янка), Підліснен. (Новомиколаївка, Новопавлівка) і Троїц. сільс. рад у складі Микол. р-ну сформовано Новоодес. міську об’єднану територіал. громаду. Н. О. знаходиться на лівому березі Південного Бугу (впадає у Дніпровсько-Бузький лиман) та його притоках Гнилий Яланець і Нірша, за 440 км від Києва, 41 км від Миколаєва та 25 км від залізнич. ст. Баловне. Площа 20,65 км2. За переписом насел. 2001, проживали 14 070 осіб (складає 94,5 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 11 726 осіб; переважно українці. У Н. О. обстежено залишки мезолітич. стоянки, поселення епохи бронзи та 13–9 ст. до н. е., низку давніх курганів, зокрема й скіф. часу. У серед. 18 ст. тут існували зимівники козаків Бугогардів. паланки. Після рос.-турец. вій­ни 1768–74 ці землі були подаровані царським урядом козац. старшині. 1776 понад Пд. Бугом для захисту від нападів крим. татар розміщено Херсон. пікінер. полк, сформований із запороз. козаків, які й заснували с. Федорівка. Від 1783 — у підпорядкуванні нач. Бузького козац. війська. У тому ж році проживали 207 осіб. Від 1803 — козац. станиця. 1817 мешканців перевели у ранг військ. поселенців. 1832 тут розмістили Одес. полк Бузької улан. дивізії, а Федорівку перейменували на Н. О. Від 1857 — у складі Херсон. пов. Херсон. губ. 1859 проживало 2190 осіб. Від 1860 — містечко. Відтоді до 1923 існувала Новоодес. волость. 1886 у Н. О. було 509 дворів, мешкало 2590 осіб, діяли православна церква, євр. молитов. будинок, школа, лікарня. У цей період організовували 2 ярмарки на рік і 2 базари на тиждень. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село, від 1965 — смт, від 1976 — місто рай. значення. 1923–2020 — райцентр. 1920–21 — у складі Микол., 1921–25 — Одес. губ.; 1923–30 — Микол. округи; 1932–37 — Одес., від 1937 — Микол. обл. 1929 створ. кущ-комбінат (від 1930 — МТС). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (освячено пам’ятник), зазнали сталін. репресій. Від 12 серпня 1941 до 15 березня 1944 — під нім. окупацією. У вересні 1941 нацисти знищили все євр. насел. Н. О. (відкрито пам’ят. знак). Діяло рад. підпілля. При форсуванні Пд. Бугу новоодесити допомагали воїнам 6-го гвард. стрілец. корпусу наводити понтони, підносили боєприпаси. У 2-х брат. могилах поховано відповідно 164 і 95 рад. воїнів. Встановлено монумент «Сталевий солдат» (на Кургані Слави вис. 25 м — фігура воїна зі сталі, який біжить під час бою; скульптори Ю. Макушин та І. Макушина, арх. А. Кавун; сюди завезено землю із 645-ти брат. могил Миколаївщини), пам’ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни, пам’ятні знаки на честь Березнегувато-Снігурів. операції та жертвам фашизму (побл. катакомб). 1959 мешкали 6468, 1970 — 12 362, 1979 — 13 700 осіб. 1967 у межі Н. О. включено с. Кашперівка. Понад 200 р. місц. жит. видобувають ракушняк. Є поклади піску та глини. Ростуть хвойні ліси (756,9 га). Нині розвинені пром-сть буд. матеріалів і харч. галузь. Працюють підприємства «ФУТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (засн. 1944 як сиророб. завод; виробляє молочні продукти), «Шисхол» (морозиво), «Миколаїврибпром» (консерви), «Новоодес. елеватор». Від 2010 функціонує філія «Ново­одеська» ТОВ «Нібулон», а також її річк. термінал. Вироб-во с.-г. продукції здійснюють підприємства «Південний колос», ім. Т. Шевченка та «Південь-інвест». У Н. О. — Новоодес. професій. аграр. ліцей, 3 заг.-осв. школи, гуманітарна г-зія, 5 дитсадків, школа раннього розвитку (приватна); дит. муз. школа, Будинок дит. та юнац. творчості, станції юних натуралістів і техніків, 3 ДЮСШ; Новоодеський історичний музей (до кін. 2020 — рай.), міський краєзн. музей, музей Афган. слави, 2 Будинки культури, б-ки для дорослих і дітей; центр. лікарня; готель «Круїз». Є парк Перемоги, «Молодіжний», «Свободи» та парк. зона біля Кургану Слави. Виходить г. «Промінь». Нар. колективи: хор «Горицвіт», танц. ансамбль «Прибужанка», естрадно-джаз. оркестр «Сіріус», театр мініатюр «Експромт». Діють православні церкви св. Ольги та св. Георгія, протестант. громади християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, євангел. християн «Світло істина», адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, юдей. громада «Хабад». Розвинені нар. промисли, зокрема й вишивання та петриків. розпис. Відкрито пам’ятники Т. Шевченку, воїнам-афганцям, пам’ятні знаки на честь заснування міста, прогресив. молоді, жертвам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців — біолог, академік НАМНУ М. Головенко, поет А. Попереч­ний, педагог, композитор В. Кучеров, спортсмени С. Чернявська (важка атлетика), А. Шпак (академічне веслування).

Рекомендована література

  1. Антоніаді О. Г., Видашенко З. Я., Вовненко В. І. та ін. Нова Одеса. Історія міста в подіях, документах та спогадах. М., 2006.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72311
Вплив статті на популяризацію знань:
340
Бібліографічний опис:

Нова Одеса / О. П. Пустовойтенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72311.

Nova Odesa / O. P. Pustovoitenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72311.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору