Нова Ободівка
Визначення і загальна характеристика
НОВА́ ОБОДІ́ВКА — село Гайсинського (до липня 2020 — Тростянецького) району Вінницької області. 2020 Новоободів. сільс. раду (51,57 км2; підпорядк. с. Мала Стратіївка) зараховано до Ободів. громади. Н. О. знаходиться на лівому березі р. Берладинка (притока Дохни, бас. Південного Бугу; на правому — с. Ободівка), за 120 км від обл. центру, 12 км від смт Тростянець та 28 км від залізнич. ст. Крижопіль. За переписом насел. 2001, у Н. О. проживали 2983, у Малій Стратіївці — 755 осіб; на поч. 2020 — відповідно 2528 і 609; переважно українці. Є ландшафт. заказник місц. значення Урочище Кручі (13,6 га). Виявлено артефакти 7–6 ст. до н. е. та 10–11 ст. На думку дослідників, у 16 ст. тут на берегах Берладинки вже було с. Бадовка. Після Люблін. унії 1569 навколишні землі від Великого князівства Литовського відійшли до Польщі. Приблизно у цей же період власник села пан Ободівський змінив назву на Ободівка. Поступово виокремилися містечко Ободівка (або Старо-Ободівка; на правому березі) та с. Слободо-Ободівка (пізніше почали вживати паралельно назву Н. О., а від поч. 20 ст. — у офіц. документах; на лівому). За адм. поділом 16–18 ст. — у складі Брацлав. воєводства. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні на чолі з фастів. полковником С. Палієм. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1793–96 — село Поділ. намісництва; 1797–1925 — Поділ. губ.; 1795–1923 — Ольгопіл. пов. Деякий час Старо-Ободівка та Слободо-Ободівка належали магнатам Потоцьким, потім — Собанським. 1882 у Слободо-Ободівці граф Ф.-М. Собанський заснував Ободів. цукр. завод (працював до 2011). Відтоді осн. видом діяльності знач. кількості місц. селян стало вирощування цукр. буряків. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Мешканці брали участь у антибільшов. повстаннях. Після розформування Ободів. волості утвор. Новоободів. і Староободів. сільс. ради. 1923–30 — у складі Тульчин., у липні–вересні 1930 — Вінн. округ; від 1932 — Вінн. обл.; 1923–31 та 1935–59 — Ободів., 1931–35 — Чечельниц., 1959–2020 — Тростянец., від 2020 — Гайсин. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у 2007 освячено пам’ят. знак), зазнали сталін. репресій. Від 28 липня 1941 до 14 березня 1944 — під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. У 1940-х рр. Н. О. приєднали до с. Ободівка, що деякий час виконувало функції центру відразу 2-х сільс. рад (згодом утвор. одну Ободів. сільс. раду). У післявоєнні роки унаслідок реконструкції та модернізації потуж. Ободів. цукр. заводу зросла до 9,2 тис. ц переробки буряків на добу. При ньому працював радгосп, за яким було закріплено 4838 га землі. 1975 встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни; 1999 — пам’ятний знак жертвам голокосту. 1989 були відновлені Н. О. та Новоободів. сільс. рада, а також ліквідована Малостратіїв. сільс. рада. Нині працюють с.-г. ТОВи «Ободівка Агро», «Агроподілля», «Росток», рибоводне підприємство. У Н. О. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; дит. муз. школа, Будинок культури, клуб, 2 б-ки; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діє Свято-Михайлів. церква. Серед видат. уродженців — історик, архівіст Ю. Легун, поет, перекладач Д. Черевичний, живописець О. Новаківський (2002 встановлено погруддя), співак, засл. арт. УРСР А. Іщенко, політ. діяч Ю. Костенко, спортсмен (вільна боротьба) В. Тисменицький.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
