Нова Красниця
Визначення і загальна характеристика
НОВА́ КРА́СНИЦЯ — село Іванківського району Київської області, що 1999 було зняте з обліку. Знаходилося на р. Рудявка (притока Сахана, бас. Прип’яті та Дніпра), за 36 км від смт Поліське, 33 км від смт Вільча Поліс. р-ну, 27 км від м. Чорнобиль та 4,7 км від с. Товстий Ліс. Неподалік у пн. напрямі лежало с. Річиця та проходив укр.-білорус. кордон, за декілька км на Пд. — с. Стара Красниця. У 2-й пол. 19 ст. побл. Н. К. (за бл. 3 км на Пн. Сх.) виявлено давнє городище, після дослідж. його періодизовано як пам’ятку раннього заліз. віку, зокрема милоград. культури (7–1 ст. до н. е.). Цю місцевість почали називати урочище Городище. Наявність пам’ятки зафіксував В. Антонович у пр. «Археологическая карта Киевской губернии» (Москва, 1895). За обмірами М. Кучери (поч. 1970-х рр.), розміри городища становили 250 × 180 м, або 3,5 га (з них внутр. частини — 150 × 110 м, або 1,3 га), воно було задерноване й оточене 2-ма майже концентрич. валами, що збереглися на вис. 1,5–2 м при шир. основи 10 м, а у плані нагадували багатокутник. Зовн. вал на ділянках суходолу між заболоченими долинами розміщено дещо далі відносно внутрішнього, в обох валах (відповідно з Пн. і Сх.) є земляні виступи, що перекривають рів. Експедицією М. Кучери знайдено уламок стінки посудини з характерною для кераміки милоград. культури домішкою жорстви в глиняному тісті. Вперше Н. К. згадується у писем. джерелах серед. 19 ст. 1886 проживали 275, 1897 — 478, 1900 — 463 особи. До 1923 Н. К. разом із Старою Красницею та ін. навколиш. селами належало до Шепелиц. волості (див. Новошепеличі). До 1925 — у складі Київ. губ.; до 1919 — Радомисл., 1919–23 — Чорнобил. пов. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Малин., 1925–30 — Київ. округ; від 1932 — Київ. обл.; 1923–25 — Товстоліс., 1925–31 та 1935–59 — Новошепелиц., 1931–35, 1959–88 — Чорнобил., від 1988 — Іванків. р-нів. 1923 Н. К. (насел. 629 осіб) зараховано до Річиц., Стару Красницю (180) — до Бураків. сільс. рад. Жит. зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. У Н. К. встановлено пам’ятник невідомому солдату (2015 відновлено). У 1950-х рр. Стару Красницю передано Іллінец. сільс. раді. 1986 у Н. К. було 109 дворів, проживали 196 осіб; у Старій Красниці — відповідно 38 і 69. Після аварії на ЧАЕС, що трапилася 26 квітня того ж року, усіх новокрасничан евакуювали у с. Аркадіївка, нині Бровар. р-ну, та с. Королівка, нині Бучан. р-ну (обидва — Київ. обл.); старокрасничан — у села Жовтневе (від 2016 — Вознесенське), Право Жовтня (від 2016 — Любомирівка) та Стара Оржиця (усі — нині Бровар. р-ну). У квітні 1996 під час лісової пожежі у Чорнобил. зоні згоріли Н. К., Товстий Ліс і частина Річиці. Значна пожежа у цій місцевості трапилася й у квітні 2020.