Розмір шрифту

A

Нова Красниця

НОВА́ КРА́СНИЦЯ  — село Іванківського району Київської області, що 1999 було зняте з обліку. Знаходилося на р. Рудявка (притока Сахана, бас. При­п’яті та Дніпра), за 36 км від смт Поліське, 33 км від смт Вільча Поліс. р-ну, 27 км від м. Чорнобиль та 4,7 км від с. Товстий Ліс. Неподалік у пн. напрямі лежало с. Річиця та проходив укр.-бі­лорус. кордон, за декілька км на Пд. — с. Стара Красниця. У 2-й пол. 19 ст. побл. Н. К. (за бл. 3 км на Пн. Сх.) виявлено давнє городище, після дослідж. його періодизовано як пам’ятку раннього заліз. віку, зокрема милоград. культури (7–1 ст. до н. е.). Цю місцевість почали називати урочище Городище. Наявність па­м’ятки зафіксував В. Антонович у пр. «Археологическая карта Киевской губернии» (Москва, 1895). За обмірами М. Кучери (поч. 1970-х рр.), розміри городища становили 250 × 180 м, або 3,5 га (з них внутр. частини — 150 × 110 м, або 1,3 га), воно було задерноване й оточене 2-ма майже концентрич. валами, що збереглися на вис. 1,5–2 м при шир. основи 10 м, а у плані нагадували багатокутник. Зовн. вал на ділянках суходолу між заболоченими долинами розміщено дещо далі відносно внутрішнього, в обох валах (відповідно з Пн. і Сх.) є земляні виступи, що перекривають рів. Експедицією М. Кучери знайдено уламок стінки посудини з характерною для кераміки милоград. культури домішкою жорстви в глиняному тісті. Вперше Н. К. згадується у писем. джерелах серед. 19 ст. 1886 проживали 275, 1897 — 478, 1900 — 463 особи. До 1923 Н. К. разом із Старою Красницею та ін. навколиш. селами належало до Шепелиц. волості (див. Новошепеличі). До 1925 — у складі Київ. губ.; до 1919 — Радомисл., 1919–23 — Чорнобил. пов. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Малин., 1925–30 — Київ. округ; від 1932 — Київ. обл.; 1923–25 — Товстоліс., 1925–31 та 1935–59 — Новошепелиц., 1931–35, 1959–88 — Чорнобил., від 1988 — Іванків. р-нів. 1923 Н. К. (насел. 629 осіб) зараховано до Річиц., Стару Красницю (180) — до Бураків. сільс. рад. Жит. зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. У Н. К. встановлено пам’ятник невідомому солдату (2015 відновлено). У 1950-х рр. Стару Красницю передано Іллінец. сільс. раді. 1986 у Н. К. було 109 дворів, проживали 196 осіб; у Старій Красниці — відповідно 38 і 69. Після аварії на ЧАЕС, що трапилася 26 квітня того ж року, усіх новокрасничан евакуювали у с. Аркадіївка, нині Бровар. р-ну, та с. Королівка, нині Бучан. р-ну (обидва — Київ. обл.); старокрасничан — у села Жовтневе (від 2016 — Вознесенське), Право Жовтня (від 2016 — Любомирівка) та Стара Оржиця (усі — нині Бровар. р-ну). У квітні 1996 під час лісової пожежі у Чорнобил. зоні згоріли Н. К., Товстий Ліс і частина Річиці. Значна пожежа у цій місцевості трапилася й у квітні 2020.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72318
Вплив статті на популяризацію знань:
59
Бібліографічний опис:

Нова Красниця / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72318.

Nova Krasnytsia / A. I. Shushkivskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72318.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору