Нова Гребля

Визначення і загальна характеристика

НОВА́ ГРЕ́БЛЯ  — село Хмільницького (до липня 2020 — Калинівського) району Він­ницької області. Наприкінці 2017 з Новогребел. і Чернятин. сільс. рад утвор. Новогребел. сільс. об’­єд­нану територ. громаду (68,95 км², 1684 особи), що 2020 була зарахована до Калинів. громади. Н. Г. знаходиться на р. Десна (Десенка; притока Південного Бугу), за 50 км від обл. центру та 25 км від м. Калинівка. Межує із селами Вінн. р-ну, зокрема й Старою При­лукою. За переписом насел. 2001, проживали 1258 осіб; станом на 1 січня 2019 — 1138 осіб; переважно українці. За 8 км на Пд. від Н. Г. обстежено давній курган. Село засн. у 17 ст. Спочатку виникла місцевість Кутище на правому березі Десенки. Потім через річку побудували греб­лю і почалося заселення лівого берега, а поселення назвали Н. Г. За адм. поділом 17–18 ст. — село Брацлав. воєводства. За Андрусів. договором 1667 навколишні землі повернуто під владу Польщі. 1672–99 — під контролем Ос­ман. імперії. 1735 селяни приєдналися до гайдамац. загонів. Піс­ля 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1793–96 — село Брацлав. намісництва; 1796–1923 — Київ., 1923–25 — Поділ. губ.; 1793–1846 — Махнів., 1846–1923 — Бердичів. пов. Тривалий час Н. Г. входила до Малочернятин. волості. На лівому березі Десенки росли значні ліс. масиви. Здавна, окрім землеробства, жит. займалися бондарством, теслярством і лісорозробками. Між Н. Г. і Старою Прилукою проживали переважно євреї-ковалі, тому цю частину назвали Ковальщина. Багато десятиліть селом володів поміщик Мединський. Від кін. 19 ст. 40 тис. дес. навколиш. земель належали нім. помі­щикові Меринґу. На поч. 20 ст. було 292 двори, мешкали 1628 осіб, функціонувала церк.-пара­фіял. школа, працювали цукр. завод (засн. 1899), 5 кузень, вітряний млин. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Вінн. округи; від 1932 — Вінн. обл.; 1923–59 — Прилуц., Липовец. і Турбів., 1959–2020 — Калинів., від 2020 — Хмільниц. р-нів. 1923 було 497 дворів, проживали 2315 осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 86 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 313 односельчан. У брат. могилі поховано 126 воїнів-визволителів. На поч. 1970-х рр. проживали 1986 осіб. До 1980-х рр. проходила залізниця, що сполучала Вінницю і Калинівку з Погребищем та Уманню (за 5 км від се­ла функціонувала ст. Нова Гребля, відкрита 1871). До 1997 дія­ло ПТУ механізації с. господарства № 43. Нині працюють с.-г. підприємства «Агровінпром» і «Надія». У Н. Г. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, стаціонарне відділ. для проживання людей похилого віку «Затишок». Пам’ят­ка архітектури нац. значення — цегл. Михайлів. церква (змурована 1861 у стилі пізнього класицизму на місці однойм. дерев’яного храму, що був зведений 1701). У плані має форму хреста, барок. купол піднятий над дахом високим світловим барабаном. Три входи в храм оформлено портиками, кожен із них — із 4-ма прямокутними в перерізі колонами, що тримають трикутні фронтони. Збереглися рідко вмонтовані в стіни та фриз барабана рельєфні керам. вставки, на склепіннях в інтер’єрі — розписи 19 ст. Серед видат. уродженців — поетеса, прозаїк, критик Н. Ткаченко, поети В. Борецький і М. Гедз; живописець, засл. художник України Л. Бессараба; учасник антибільшов. повстан. руху Карий (С. Явор­ський; відкрито пам’ят. знак).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю