Нова Вижва
Визначення і загальна характеристика
НОВА́ ВИ́ЖВА — село Ковельського (до липня 2020 — Старовижівського) району Волинської області. Наприкінці 2018 Нововижів. сільс. рада (підпорядк. села Рудка та Хотивель) увійшла до складу Старовижів. селищ. обʼєднаної територ. громади (див. Стара Вижівка). Н. В. знаходиться у місці впадіння малої р. Кизівка у Вижівку (бас. Дніпра), за 115 км від обл. центру та 1,8 км від смт Стара Вижівка. Площа 6,9 км2. За переписом насел. 2001, проживали 638 осіб; здебільшого українці. 1508 польс. король Сиґізмунд I надав локацій. привілей князю В. Санґушку на заснування на цих землях м. Вижва (під час археол. обстежень виявлено пізньосередньовічне городище). Згодом зведено замок. 1548 надано Маґдебур. право. 1564 польс. король Сиґізмунд IІ подарував Вижву князю А. Курбському. Адміністративно містечко перебувало в складі Володимир. пов. Волин. воєводства. До Вижів. волості, окрім Вижви, належали Вижва Стара (нині Стара Вижівка), Шайно (нині Журавлине), Нуйно та Хотешів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1775 ковел. маєток разом з Вижвою та ін. поселеннями відійшов у власність краків. воєводи В. Ржевуського. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у складі Рос. імперії. Відтоді — містечко Ковел. пов. Волин. губ. 1812 неподалік Вижви відбулася сутичка рос. військ з франц. армією Наполеона. Згодом поряд з офіц. назвою — Вижва — почали вживати також Вижва Нова (пізніше — Н. В.). 1873 неподалік прокладено залізницю (нині у Старій Вижві — розʼїзд Вижва). Наприкінці 19 ст. було 406 дворів, мешкали 2476 осіб, зокрема й багато євреїв. Діяли 2 церкви, синагога, щорічно збирали ярмарки. 1914 розпочато навч. у новозбудованій церк.-парафіял. школі. Під час 1-ї світової війни відбувалися бої між рос. і австр. арміями. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від жовтня 1920 — під контролем польс. військ. У наступ. році за Ризьким договором Н. В. відійшла до складу Польщі. 1921–39 — містечко ґміни Сєдліще Ковел. пов. Волин. воєводства. У вересні 1939 увійшли рад. війська. Відтоді — село. Від 1939 — у складі Волин. обл.; 1940–46 — Седлищен., 1946–2020 — Старовижів., від 2020 — Ковел. р-нів. Від кін. червня 1941 до 17 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти частково спалили село та вбили 78 місц. жит. Діяло рад. підпілля. До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. У Н. В. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка. 1997 освячено Свято-Преображен. церкву.
Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзн. слов. — від найдавніших часів до 1914 р.). Т. 1. Вінніпег, 1984; Мазурик Ю. З історії містечка Вижва // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Сереховичі та Старовижівщина в історії України, Волині та Полісся: Мат. 21-ї Волин. обл. наук.-практ. істор.-краєзн. конф. Лц., 2006; Оліферович Н. Історія села Нова Вижва // Там само.
О. А. Бірюліна
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
