НОВА́ ВЕСЬ (Nova Wieś) — cело Новосончівського повіту Малопольського воєводства в Польщі. 1975–98 на­лежало до Новосондец. воєводства. Насел. 984 особи (2011). Знаходиться на етніч. укр. землях (Зх. Лемківщина) на р. Камʼяни­ця (права притока р. Дунаєць). Вперше зга­дане у грамоті від 1588, згідно з якою шляхтич І. Бра­ницький продав Космі з с. Богуші частину лісу та земель Н. В. 1602 цей же шляхтич надав місц. парафії земел. наділ, що належав їй до 1945. У 1782 село пере­йшло у власність магнат. роду Стадницьких. Від 1784 вели метричні книги. 1795 збудовано деревʼяну греко-катол. церкву Різдва Богородиці (згоріла 1976). У серед. 19 ст. від­крито парафіял. школу. Станом на 1859 було 128 дітей шкіл. віку, до школи ходило 44 із них. На поч. 1870-х рр. із Н. В. до Пн. Америки виїхали перші емі­гранти. У між­воєн. період (1918–39) діяли 2-клас­на школа та читальні москвофіл. товариства ім. Качковського і товариства «Просвіта». Ревізій. союз укр. ко­оперативів мав у галиц. частині Лемківщини 95 місц. осередків, серед них найбільший у Зх. Лемківщині — ко­оператив «Згода» у Н. В. 1929 у контекс­ті офіц. етнополітики польс. влада за особливу гро­мад. активність виселила із Н. В. вчителя Олесневича, а на його місце при­значила поляка. 1933 у селі від­бувся зʼїзд пред­ставників сільс. від­ділів товариства «Запорожець», що виховувало молоде поколі­н­ня лемків на основі москвофіл. ідей, проте він не викликав зацікавле­н­ня у місц. насел. 1935 у Н. В. проживало 1090 українців і 12 поляків. 1945–47 в околицях села дія­ли під­роз­діли УПА. Під час акції «Вісла» українців з Н. В. депортовано на нім. землі, що уві­йшли до складу Польщі, натомість сюди пере­селено поляків. Серед видат. уродженців — автор рукопису «Сборник духовных стихів і песней» (17 ст.) Д. Левицький, апостол. адміністратор Лемківщини В. Масцюх, посол (депутат) до пар­ламенту Австро-Угорщини Д. Сав­чак.