Ніязій Мемет

НІЯЗІ́Й Мемет (30. 11. 1878, с. Ашчилар, Пн. Добруджа, Румунія — 29. 11. 1931, м. Меджидіє, Румунія) — кримськотатарський поет, журналіст. 1889 сім’я Н. переїхала до Стамбула, де він закін. пед. інститут (1899). Учителював у Криму, був висланий як «неблагонадійна особа». 1904 повернувся до Румунії, продовжив учител. справу в Добруджі. 1917 на запрошення Кримськотатар. нац. парламенту знову прибув до Криму, редагував г. «Хакъ сес» («Голос правди») в Сімферополі, деякий час працював у нац. освіт. закладі в Бахчисараї. Від 1920 — в Румунії, випускав г. «Добруджа сеси» («Голос Добруджи»), «Тешвикъ» («Сприяння»), «Ишыкъ» («Світло»), «Мектеп ве аиле» («Сім’я і школа»), зосередився на літ. діяльності. Автор зб. «Итхафат» («Присвячення», Стамбул, 1914), «Сагъ иш» («Праве діло», Пазарчик, 1931); окремі його вірші опубл. у зб. «Кок китап» («Блакитна книга», Стамбул, 1919), «Къырым шиирлери» («Кримські вірші», Констанца, 1935). Твори Н. спов­нені тугою за батьківщиною, лю­бов’ю до рідного Криму, в них оспівує свободолюбство й нац. гордість крим. татар, передає біль і страждання.

Рекомендована література

1. Муаллим Мемет Ниязий бек (Учитель Мемет Ніязій бек) // Йылдыз (Зірка). 1996. № 5;
   Google Scholar Internet
2. Деятели крымско­та­тар­ской культуры.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю