Ніредьгаза

Визначення і загальна характеристика

НІ́РЕДЬГАЗА (угор. Nyíregyhazá) — місто на пів­нічному сході Угорщини, адміністративний центр області Саболч-Сатмар-Береґ. Знаходиться за 270 км від Будапешта та 50 км від кордону з Україною. Площа 274,46 км². Насел. 117,8 тис. осіб (2016). Має автомоб. і залізничне сполуче­н­ня з ін. містами регіону, а також із Будапештом та укр. прикордон. м. Чоп. Уперше згадується в писем. джерелах 1209 під на­звою Нір (у перекл. з угор. означає «береза»). У 19 ст. місто отримало королів. від­знаки і стало привіле­йов. мезьоварошем (типова форма давнього угор. поселе­н­ня). У Н. роз­винена харч. пром-сть. Серед найбільших пром. під­приємств — «Lego manufacturing Kft.» (виробництво іграшок-кон­структорів) та «Michelin Hungária Kft.» (виробництво шин). Побл. Н. на оз. Шошто роз­таш. купальні, де лікують захворюва­н­ня рухового апарату, гінекол. захворюва­н­ня тощо. У місті функціонують Ніредьгаз. університет, мед. факультет Дебрецен. університету, Ін­ститут ім. Д. Ґабора. Н. — центр греко-католиків Угорщини; є Богослов. греко-катол. ін­ститут св. Атаназія, Греко-катол. духов. ін­ститут, церква та музей у палаці єпис­копа, де зберігається зі­бра­н­ня греко-катол. ікон та сакрал. предметів минулих століть. Діють низка катол. соборів, православна церква, синагога. У Н. — музей-скансен «Шошто», Музей ім. А. Йоші, Театр ім. Ж. Моріца. Серед памʼяток архітектури — міська ратуша (1873). Щороку у місті проводять між­нар. муз. фестиваль «Відор».

За пере­писом 2011, у Н. проживали 119 746 осіб, з них 465 українців. У Н. діють укр. консульство, укр. громада (голова Ю. Софілканич), укр. неділ. школа. У 1993–2008 при Ніредьгаз. ін­ституті (нині університет) діяла каф. укр. та русин. філології зі спеціальністю «українська мова та література». Її засн. — чл. АН Угорщини, проф. І. Удварі, 2006–08 каф. очолював проф. А. Золтан. На ній було ви­дано багато під­ручників, посібників, словників української мови, моно­графій, худож. творів, пере­кладів угор. літ-ри українською мовою. Серед вид. — найбільші донині «Ukrán-magyar szótári adatbázis — Українсько-угорський словник» (у 6-ти т., 2000–03) та «Magyar-ukrán szótár — Угорсько-український словник» (у 2-х т., 2005–06). У 2017 від­новлена як каф. української мови та культури (зав. В. Штефуца). 2019 від­крито памʼятник жертвам голодомору 1932–33. У Н. народилися письмен­ник Д. Круді, реж., сценарист Ф. Коша, актор Ґ.-М. Сабо та ін.

Л. Г. Мушкетик

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю