Ніредьгаза
Визначення і загальна характеристика
НІ́РЕДЬГАЗА (угор. Nyíregyhazá) — місто на північному сході Угорщини, адміністративний центр області Саболч-Сатмар-Береґ. Знаходиться за 270 км від Будапешта та 50 км від кордону з Україною. Площа 274,46 км2. Насел. 117,8 тис. осіб (2016). Має автомоб. і залізничне сполучення з ін. містами регіону, а також із Будапештом та укр. прикордон. м. Чоп. Уперше згадується в писем. джерелах 1209 під назвою Нір (у перекл. з угор. означає «береза»). У 19 ст. місто отримало королів. відзнаки і стало привілейов. мезьоварошем (типова форма давнього угор. поселення). У Н. розвинена харч. пром-сть. Серед найбільших пром. підприємств — «Lego manufacturing Kft.» (виробництво іграшок-конструкторів) та «Michelin Hungária Kft.» (виробництво шин). Побл. Н. на оз. Шошто розташ. купальні, де лікують захворювання рухового апарату, гінекол. захворювання тощо. У місті функціонують Ніредьгаз. університет, мед. факультет Дебрецен. університету, Інститут ім. Д. Ґабора. Н. — центр греко-католиків Угорщини; є Богослов. греко-катол. інститут св. Атаназія, Греко-катол. духов. інститут, церква та музей у палаці єпископа, де зберігається зібрання греко-катол. ікон та сакрал. предметів минулих століть. Діють низка катол. соборів, православна церква, синагога. У Н. — музей-скансен «Шошто», Музей ім. А. Йоші, Театр ім. Ж. Моріца. Серед пам’яток архітектури — міська ратуша (1873). Щороку у місті проводять міжнар. муз. фестиваль «Відор».
За переписом 2011, у Н. проживали 119 746 осіб, з них 465 українців. У Н. діють укр. консульство, укр. громада (голова Ю. Софілканич), укр. неділ. школа. У 1993–2008 при Ніредьгаз. інституті (нині університет) діяла каф. укр. та русин. філології зі спеціальністю «українська мова та література». Її засн. — чл. АН Угорщини, проф. І. Удварі, 2006–08 каф. очолював проф. А. Золтан. На ній було видано багато підручників, посібників, словників української мови, монографій, худож. творів, перекладів угор. літ-ри українською мовою. Серед вид. — найбільші донині «Ukrán-magyar szótári adatbázis — Українсько-угорський словник» (у 6-ти т., 2000–03) та «Magyar-ukrán szótár — Угорсько-український словник» (у 2-х т., 2005–06). У 2017 відновлена як каф. української мови та культури (зав. В. Штефуца). 2019 відкрито пам’ятник жертвам голодомору 1932–33. У Н. народилися письменник Д. Круді, реж., сценарист Ф. Коша, актор Ґ.-М. Сабо та ін.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
