Німчук Дмитро
НІМЧУ́К Дмитро (04. 10. 1897, с. Ясіня Мараморос. комітату, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. — 1945) — громадсько-політичний і культурний діяч. Закін. Ужгород. торг. академію (діяла у 1922–25), де познайомився з патріотично налаштованими діячами краю і захопився ідеєю відродження укр. державності. У період існування в Ясіні Гуцульської республіки (листопад 1918 — червень 1919) був особистим радником її кер. С. Клочурака. Згодом брав активну участь у культ.-осв. діяльності, зокрема заснував у рідному селі читальню товариства «Просвіта», організував спортивний клуб «Січ», проводив з’їзди закарп. молоді, редагував часописи «Вперед» і «Лісовий робітник». Від 1937 — заступник голови крайового відділ. товариства «Просвіта», деякий час працював за фахом у Підкарп. банку (Ужгород). У часи становлення Карпатської України (жовтень 1938) — чл. 1-ї Руської центр. нар. ради, співавтор звернення до прем’єр-міністра Чехо-Словаччини Я. Сирови з вимогою надання автономії краю та створення його уряду. Тоді ж признач. дир. крайового уряду з питань забезпечення робітників на Закарпатті. У листопаді 1938 увійшов до складу оператив. групи, що під час наступу угор. військ займалася евакуацією держ. майна з Ужгорода до нової столиці краю — м. Хуст (нині Закарп. обл.). На поч. 1939 став чл. проводу Укр. нац. об’єднання та Карпат. Січі. 12 лютого 1939 обраний послом Сойму Карпат. України, 15 березня того ж року взяв участь у першому його засіданні. Після окупації Закарпаття угор. військами виїхав до Братислави. Заарешт. і закатований ґестапо.
Рекомендована література
- Белень М. Карпатська Україна у портретах. 1998;
- Довганич О. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її оборонців та керівників. 2007 (обидві — Ужгород).